Софора японська. Д5.

Вітаю! Якщо ви зайшли на цей товар через Пром, то ви зараз знаходитесь на сайті Розсадника декоративних культур Мирослава Гуменюка https://miroslav.com.ua/ua Щоб Вам було зручніше побачити весь асортимент Розсадника, й купити якнайдешевше, раджу вийти з Прому, й зайти по вказаному посиланню https://miroslav.com.ua/ua повторно на сайт. Це ще й може бути Вам дешевше. Окрім того маю сповістити що продаю також ще й через цей сайт https://miroslav.biz.ua/ Варто добавити його собі в закладки. Зберегти. На випадок, якщо купувати через Пром не дається з якихось причин. Тут також є можливість купити  дешевше, й можливо Вам буде зручніше. Окрім того багато нового, й цікавого ще в процесі вирощування. Тож якщо з часом знову ознайомитесь з пропозиціями, то знайдете багато цікавого. Збережіть посилання на сайт на майбутнє. Не пошкодуєте.

Софойра японськаабо Стифноло-бій японський (лат. Styphnolóbium japónicum) — листопадное дерево; вид роду Стифнолобій (Styphnolobium) сімейства Бобові (Fabaceae).

Вміст

Ботанічний опис

[правити | править код]

Дерево до 25 м висоти із широкою кулястою кроною. Кора на старих дулах темно-сіра з тріщинами. Молоді ветви зелені, без колючок.

Листя непарноперистоскладні, завдовжки 11-25 см, листочки — їх 9-17, довгавато-яйцеподібні, завдовжки 2-5 см.

Квітки жовтувато-білі, ароматні, зібрані в пухкі мітки, що схожі на пагоду^[1] і досягають завдовжки 35 см. Колір раз на два роки в жовтогарячому міхурі — стрибка.

У теплому та вологому кліматі цвітіння може тривати цілий місяць. Окремі квіти живуть 3-4 дні. У софори добре виражена періодичність цвітіння. Під час рясного цвітіння на окремих старих деревах начитували до 500 000 квіток^[2]. В умовах Зрістовської зони сума ефективних температур для початку цвітіння 1228,2±15,1 °C, а для закінчення 1900,6±23,9 °C^[3].

Плод — соковитий невмикний циліндричний боб з чітковидними потовщеннями, спочатку зеленувато-бурий, а під час дозрівання червонуватий, 3-8 см довжини. Плоди дозрівають у вересні — У жовтні і тримаються на дереві всю зиму.

посилення й екологія

[правити | править код]

Відбувається з Китаю^[1]. Запам'ятовується ще в давньокитайському перекладі «Цзо чжуань» (приблизно 400 г. до н. е.)^[4]. Сучасне поширення: Китай, Корея, Японія. В культурі з 1747 року.

В Нікітському ботанічному саду в Крыму від 1814 року. Звідси широко поширена по Херсонської, Запоріжкою зон, Червонодарському краю и Дону.

Найкраще розвивається на свіжих звуглистих и супустяних ґрунтах, може рости на засолених. Засухостійка, теневинослива, страждає від холодних вітрів і великих морозів.

Господарське значення та застосування

[правити | править код]

Лікарською сировиною є бутони софори японської (лат. Alabastra Sophorae japonicae) і плід софори японської (Fructus Sophorae japonicae). Бутони заготовляють у суху погоду наприкінці фази бутонізації, а плоди — у недозрілому стані^[5] у вересні — В жовтні, зрізаючи секаторами, ножицями або обережно обламуючи мітли з бобами. Сушять на горищах із гарною вентиляцією або в сушарках. Основні активні речовини — флавоноїди, з них головний — рутин^[5].

З бутонів отримують препарат «Рутин», який застосовується для профілактики та лікування гіпо и авитаминоза P^[5], порушень проникності судин, для лікування уражень капілярів. З плодів отримують настоянку, що використовується як ранозагоювальний засіб^[5] для промивання, зрошення, вологих пов'язок під час гнійних запальних процесів — ранах, опіках, трофічних виразок.

Медонос. В нектаре софори концентрація цукрів у середньому становить 50%. У нектарі багато глюкози. Її відсоток щодо загальної сумі цукрів (прийнятого за 100%) дорівнює 38,51, для фруктози 7,44 і сахарози 54,05%^[2]. Продуктивність меду умовно чистих насаджень в умовах Зрістовської області 790 кг/га^[3].

Деревина софлори японської красива, золотисто-коричнева із зеленуватим відтінком, глянсовим блиском, дещо схожа на деревину бобовика. Текстура м'яка. Щільність у сухому стані приблизно 673 кг/м3. За звичайного вільного вирощування дерев форма дула не дає виробляти довгі широкі дошки. Малоймовірно, щоб деревина софори японської фігурувала на світовому ринку. Однак у Японії вона цінується як міцна, міцна, біостійка порода та використовується переважно як опорні стовпи (колон) і для споруди каркасів будинків. Деревина також використовується для виготовлення столярних виробів.

Широко культивується як декоративна рослина.

Токсичність

[правити | править код]

Усі частини рослини, крім квіток, описані^[кем?] як дуже отруйні;рахуються^[де?] кора та насіння, особливо шкірка плодів. Основними отруйними активними речовинами є 0,08% софорабіозиду, рутину та інших речовин у плодах, 2% софорікозиду в незрілих плодах і цитизин, токсальбуміну та софораміну в насінні.

Симптоми отруєння: шкірка плодів дуже отруйна. Підшкірне введення екстракту згубне для жаб, ящірок і білих мишей. Ін'єкція викликає короткочасне підвищення рівня цукру в крові та глюкозурію в теплокровних тварин із подальшою появою одишки та зменшенням кількості еритроцитів.