Лавровишня. НЧ. Живці для вкорінення.
10 ₴
Показати оптові ціни- В наявності 126 од.
- Оптом і в роздріб
- +380 (96) 301-75-590 Вайбер. Лише для сповіщень.
Лавровишня лікарська
Матеріал ізciave — вільної енциклопедії
Лавровишня лікарська | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальний вигляд |
||||||||||||||||||
Наукова класифікація | ||||||||||||||||||
Домен: Варіант: Порядок: Родина: Рід: Тип: Лавровишня лікарська |
||||||||||||||||||
Міжнародна наукова наукова назва | ||||||||||||||||||
Prunus laurocerasus L. | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
Лавровиня лікарська[2][3] (лат. Prúnus laurocérasus) — вічнозелене деревне рослина; вид підрода Вишня роду Слива (Prunus) сімейства Рожеві (Rosaceae).
Вміст
- 1Етимологія
- 2Ботанічний опис
- 3Розширення та середовище проживання
- 4Хозяйне значення та застосування
- 5Фітотоксичність
- 6Таксономия
- 7Галерея
- 8См. також
- 9Примітання
- 10Літура
Цимологія
[правити | править код]
За однією зі версій, назва «ловровишня» походить через схожість листя з листям лавра, а плодів — с плодами вишни[4].
Ботанічний опис
[правити | править код]
Ботанічна ілюстрація з книги Köhler’s Medizinal-Pflanzen, 1887Вічнозелений чагарник або дерево заввишки 2-6 м.
Листя довгасті, 5-20 см завдовжки, суцільномарні, шкірясті, зверху блискучі, темно-зелені, знизу матові.
Квітки з п'ятьма чашками, п'ятьма білими пелюстками, 20 тичинками й одним пестиком, зібрані в густі кисти 5-13 см завдовжки. Квітить у квітні — мае.
Плод — округло-яйцеподібна чорна однокостяжка приблизно 8 мм завдовжки із соковитою м'якоттю та гладкою кісточкою, плодоносить у 112 — стрибка.
посилення і середовище проживання
[правити | править код]
Росте головним чином у теплих і помірних зон Євразії и Америки.
У Росії росте на Чорноморському узбережжі Кавказа.
Добре росте на перегнійно-карбонатних почвахвапняних звужені и супустяних.
Господарське значення та застосування
[правити | править код]
Рослина отруйна. Містить синильну кислоту та інші отруйні речовини. Отруєні квітки, кора, нирки, насіння та листя. Отруйність зумовлена наявністю глюкозида амігдаліну (C20H27O11N+3H2O) и прилауразина (C14H17O6N). Найчастіше отруюються листям овцы и кози. Велика рогата тварина и коні не поїдають, у разі випадкової їжі отруюються. Більш отруйне листя. Під час висушування отруйні властивості зникають[5].
Здавна культивується як декоративна рослина. Лавровишня широко використовується в живих виродків, а також у масовій посадці на схилах для зміцнення ґрунту.
Лавровішнева вода[вд] (лат. Aqua Laurocerasi), що є продуктом переганяння настою макухи або свіжого листя з водою, містить продукти гідролізу амігдаліну — ціаністий водень (ок. 0,1 %) и бензольдегід і раніше широко використовувалася як заспокійлива[6][4] і знеболювальний засіб[7]. Зараз із конвенційної фармакопеї витіснено, але й далі застосовується в гомеопатії (у разі наполегливої лихоманки, нічного кашлю, мітральної недостатності та по- іншому показанням).
Плоди їстівні, нудотного смаку й аромату[8]. Використовується для приготування вина та прохолодних напоїв[7].
У листі багато ефірної олії, їх використовують як суррогат лаврових листя і для ароматизації молока[7].
У листі міститься 5-10, у корі — 10-11 % танінів, які можна використовувати для отримання дубильних екстрактів[7].
Фітотоксичність
[правити | править код]
Основними активними компонентами Prunus laurocerasus є цианогенні глікозиди, як-от прунасин, самбунігрин і амигдалін. Ці сполуки є в декількох типах Prunus, включно з лавровишнею (Prunus laurocerasus), персиками, вишні, абрикосами, сливами та нектарини. Жувальні тварини, особливо кози, більш схильні до розвитку отруєння Prunus через потенціал рубцевої гідролізації. [9]
У більшості собак і кішок, які вживають рослини, що містять ціаногенні глікозиди, спостерігаються шлунково-кишкові симптоми, включно з блювотом, діареєю та болем у животі. Залежно від ступеня впливу, також можливі закрепи та непрохідність шлунково-кишкового тракту. До особливих ознак отруєння лавровишнів належать тремтіння, трясіння, підвищена збудливість, судоми, утруднене дихання, серцеві аритмії, піна з рота та рясне слинотечіння. [9]
Є безліч повідомлень про випадки отруєння коз. У всіх випадках спостерігалися гострі клінічні ознаки, включно з слабкістю, пригніченим станом, гіперсаливацією, судомною активністю, ротовим диханням, здишкою й бічним положенням тіла. Діагнози були поставлені посмертно після виявлення великої кількості листя лавровишні в рубці. Менш ніж 450 г зів'ялого листя вишневого дерева можуть бути смертельними для коз. [9]
- Ціна: 10 ₴