Кошик
1567 відгуків
+380 (67) 727-91-77
+380 (96) 301-75-59
Розсадник декоративних культур Мирослава Гуменюка.
Кошик

Лавровишня. НЧ. Живці для вкорінення.

10 ₴

Показати оптові ціни
  • В наявності 126 од.
  • Оптом і в роздріб
Лавровишня. НЧ. Живці для вкорінення.
Лавровишня. НЧ. Живці для вкорінення.В наявності 126 од.
10 ₴
+380 (67) 727-91-77
0В світлу пору доби
  • +380 (96) 301-75-59
    0 Вайбер. Лише для сповіщень.
+380 (67) 727-91-77
0 В світлу пору доби
  • +380 (96) 301-75-59
    0 Вайбер. Лише для сповіщень.
повернення товару протягом 14 днів за домовленістю
У компанії підключені електронні платежі. Тепер ви можете купити будь-який товар не покидаючи сайту.
Опис з Інтернету. 

Лавровишня лікарська

Матеріал ізciave — вільної енциклопедії

Лавровишня лікарська
Лавровишня
Загальний вигляд
Наукова класифікація

Домен:

Еукаріоти

Варіант:

Рослини

Порядок:

Рожеві

Родина:

Рожеві

Рід:

Слива

Тип:

Лавровишня лікарська

Міжнародна наукова наукова назва
Prunus laurocerasus L.
Синоніми
  • Cerasus laurocerasus (L.) Dum. Cours.
  • Laurocerasus officinalis M. Roem.
  • Lauro-cerasus officinalis M. Roem.[1]
Логотип Викивидов
Систематика
в Віківідах
Логотип Викисклада
Зображення
на Вікискладе
ITIS   24786
NCBI   32242
EOL   628559
GRIN   t:30027
IPNI   324745-2
POWO  324745-2
WFO   0001016516

Лавровиня лікарська[2][3] (лат. Prúnus laurocérasus) — вічнозелене деревне рослина; вид підрода Вишня роду Слива (Prunus) сімейства Рожеві (Rosaceae).

Вміст

Цимологія

[правити | править код]

За однією зі версій, назва «ловровишня» походить через схожість листя з листям лавра, а плодів — с плодами вишни[4].

Ботанічний опис

[правити | править код]

Ботанічна ілюстрація з книги Köhler’s Medizinal-Pflanzen, 1887

Вічнозелений чагарник або дерево заввишки 2-6 м.

Листя довгасті, 5-20 см завдовжки, суцільномарні, шкірясті, зверху блискучі, темно-зелені, знизу матові.

Квітки з п'ятьма чашками, п'ятьма білими пелюстками, 20 тичинками й одним пестиком, зібрані в густі кисти 5-13 см завдовжки. Квітить у квітні — мае.

Плод — округло-яйцеподібна чорна однокостяжка приблизно 8 мм завдовжки із соковитою м'якоттю та гладкою кісточкою, плодоносить у 112 — стрибка.

посилення і середовище проживання

[правити | править код]

Росте головним чином у теплих і помірних зон Євразії и Америки.

У Росії росте на Чорноморському узбережжі Кавказа.

Добре росте на перегнійно-карбонатних почвахвапняних звужені и супустяних.

Господарське значення та застосування

[правити | править код]

Рослина отруйна. Містить синильну кислоту та інші отруйні речовини. Отруєні квітки, кора, нирки, насіння та листя. Отруйність зумовлена наявністю глюкозида амігдаліну (C20H27O11N+3H2O{\displaystyle {\ce {C20H27O11N + 3H2O}}}) и прилауразина (C14H17O6N{\displaystyle {\ce {C14H17O6N}}}). Найчастіше отруюються листям овцы и козиВелика рогата тварина и коні не поїдають, у разі випадкової їжі отруюються. Більш отруйне листя. Під час висушування отруйні властивості зникають[5].

Здавна культивується як декоративна рослина. Лавровишня широко використовується в живих виродків, а також у масовій посадці на схилах для зміцнення ґрунту.

Лавровішнева вода[вд] (лат. Aqua Laurocerasi), що є продуктом переганяння настою макухи або свіжого листя з водою, містить продукти гідролізу амігдаліну — ціаністий водень (ок. 0,1 %) и бензольдегід і раніше широко використовувалася як заспокійлива[6][4] і знеболювальний засіб[7]. Зараз із конвенційної фармакопеї витіснено, але й далі застосовується в гомеопатії (у разі наполегливої лихоманки, нічного кашлю, мітральної недостатності та по- іншому показанням).

Плоди їстівні, нудотного смаку й аромату[8]. Використовується для приготування вина та прохолодних напоїв[7].

У листі багато ефірної олії, їх використовують як суррогат лаврових листя і для ароматизації молока[7].

У листі міститься 5-10, у корі — 10-11 % танінів, які можна використовувати для отримання дубильних екстрактів[7].

Фітотоксичність

[правити | править код]

Основними активними компонентами Prunus laurocerasus є цианогенні глікозиди, як-от прунасин, самбунігрин і амигдалін. Ці сполуки є в декількох типах Prunus, включно з лавровишнею (Prunus laurocerasus), персиками, вишні, абрикосами, сливами та нектарини. Жувальні тварини, особливо кози, більш схильні до розвитку отруєння Prunus через потенціал рубцевої гідролізації. [9]

У більшості собак і кішок, які вживають рослини, що містять ціаногенні глікозиди, спостерігаються шлунково-кишкові симптоми, включно з блювотом, діареєю та болем у животі. Залежно від ступеня впливу, також можливі закрепи та непрохідність шлунково-кишкового тракту. До особливих ознак отруєння лавровишнів належать тремтіння, трясіння, підвищена збудливість, судоми, утруднене дихання, серцеві аритмії, піна з рота та рясне слинотечіння. [9]

Є безліч повідомлень про випадки отруєння коз. У всіх випадках спостерігалися гострі клінічні ознаки, включно з слабкістю, пригніченим станом, гіперсаливацією, судомною активністю, ротовим диханням, здишкою й бічним положенням тіла. Діагнози були поставлені посмертно після виявлення великої кількості листя лавровишні в рубці. Менш ніж 450 г зів'ялого листя вишневого дерева можуть бути смертельними для коз. [9]

Інформація для замовлення
  • Ціна: 10 ₴

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner