Інжир Далматинський. У контейнерах 0.5 л.

Опис узятий з ІНтернету. Інжир (лат. Fícus cárica) — листопадний субтропічний фікус із сімейства тутових. Батьківщиною фікуса вважають гірську зону стародавньої Карії — південно-західне узбережжя Малої Азії (тепер ці землі є частиною Туреччини). Фігове дерево імовірно є найдавнішою культурною рослиною.

Синоніми: Фіга, Фігове дерево, Смоковниця звичайна, Смоква, Винна ягода, Карибський фікус, Смирська ягода.

Опис: Інжир — це листопадне дерево середньої висоти (до 8 м) з гладкою світло-сірою корою й густим млинним соком білого кольору. Молоді гілки дерева густо опущені. Рослина дводомна.

Ареал поширення: Узбекистан, Таджикістан, Крим, Грузія, Армія, Азейбарджан, Туреччина, Краснодарський край.

Листя: чергові, великі, поодинокі, черевичкові, 3-5-7 пальчастопальні або роздільні, до 20 см завдовжки, прилисники опадають. Нижні суцільні або слабо виїмчасті, серцеві. Зверху зеленого кольору, шорсткі, знизу — сірі, дрібноволосисті. У пазухах листя розвиваються генеративні пагони — каприфі та фібри.

Цвітіння: квітки невеликі, заховані в соплоді — каприфірах і фігах. У каприфірах містяться короткі три- або чотирипелюсткові тичинкові квітки, які утворюють пилок, у фігах — довгопетичні квітки з п'ятьма недорозвитими пелюстками.

Плоди В запліднених жіночих квітках утворюються їстівні плоди — грушеподібні горішки, всередині яких містяться насіння. Середня вага плода 30-50 г. Шкірка плодів тонка, покрита дрібними волосками, жовто-зеленою або чорно-синьою фарбою. Плоди мають нудотний злегка солодкуватий смак. На вершинці плодів розміщується вічок із дрібними лусочками. На каприфірах виростають сиконіуми — неїстівні утворення, які залишаються твердими й опадають. Зрілість плодів настає у супутньому відділенні.

Хімічний склад плодів. Плоди інжиру містять: білки, жири, вуглеводи, органічні кислоти, клітковину, цукор (глюкоза, фруктоза), дубильні речовини. Вітаміни: А (бета-каротин), В1, В2, ніацин, фолієва кислота, С. Макроелементи: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор. Мікроелементи: мідь, залізо. Калорійність: у 100 г інжиру міститься 49 ккал.

Умови: Дерево теплолюбне. До ґрунту невибагливо — може рости на бідних землях, серед кам'янистих розсипів. Віддає перевагу місця з гарним доступом до води. У кімнатних умовах необхідне рясне поливання. Плодоносить на 2-3 рік.

Сорт: Далматика, Брунсвіка, Горіховий, Сірий ранній, Кадота, Абхазький фіолетовий, Бланш, Чапла.

Посадка та догляд: не вимогливий до догляду. Росте швидко — у деяких сортів літній приріст може досягати 1,5 м. Тому необхідно прищиповувати молоді пагони для формування крони. Можна вирощувати як у відкритому ґрунті (деякі сорти переносять морози до -20 градусів Цельсія), так і горщиковим способом. За кімнатного вирощування необхідна холодна зимова (0 градусів Цельсія). Для вирощування у відкритому ґрунті на Україні необхідно укриття на зиму. Належить до 7 кліматичних зон.

Розміщення: розмножується переважно держаком, рідше — насінням та відведенням.

Хвороби та шкідники: в умовах вирощування на відкритому ґрунті практично не вражається хворобами та шкідниками.

Застосування: плоди використовують у свіжому та сушеному вигляді, а також для консервування.