Тополя чорний

[правити | править код]

Матеріал ізciave — вільної енциклопедії

Перехід до навігаціїПерехід до пошуку

Тополя чорний
Дорослі дерева у зоні річки Эльбы, Германия
Наукова класифікація
докладно Домен: Еукаріоти Варіант: Рослини Отдел: Квіткові Клас: Двудильні[1] Порядок: Мальпігіколірні Сімейство: Івові Рід: Тополя Тип: Тополя чорний
Міжнародна науково назва
Populus nigra L., 1753
Синоніми
Див. текст
Ареал
Охоронний статус
Бракує даних IUCN Data Deficient: 63530
Систематика в Віківідах Зображення на Вікискладці ITIS   22468 NCBI   3691 EOL   584265 GRIN   t:29400 IPNI   776790-1 TPL   kew-5000337

Тополя чорний, або Осокомір^[2] (лат. Pópulus nígra) — вид з роду Тополя сімейства Івові. Медоносна, дубильна, ефіро-оліянова, барвиста, лікарська, деревинна, декоративна рослина, культивується в озелененні.

Вміст

•  ]

Видовий епітет nigra по-латині означає «чорна».

Н. И. Аннанков у Ботанічному словнику (1878) у статті про тополі чорного наводить такі прості та книжкові назви, що вживалися в різних територіях Росії із зазначенням місця, де ці назви трапляються, і осіб, які зафіксували ці назви в друку або письмово, а також наявні назви цієї рослини у різних народів, які жили в Росії, і назви німецькою, французькою та англійською мовами:

Populus nigra L. Гомеръ и друг. Греки Aegeiros (Lenz).

Осокорч (Вел. Росс.) і см. Оскорь, Оскоръ.

Сокора (Малор.)

Сокорина (Чорнинг. Консп.)

Осухарь (Кот. Вят.) Ясикар (Бірюч).

Ясокіръ (Малор. Стар. Банд.)

Ясакаръ (Екат.)

Ясокоръ (Ясний корою) Б÷лор.

Сл. Нос. Сухарка (Оренб.)

Осіна (Бес.)

Ветла (съ франц.)

Рябчик (у барочників у Польшдав).

Папортове дерево*) (Даль).

Тополь (бол. ч. Росс.)

Висловскій тополь. Чорний тополя. Чорнотополь (Даль).

Стать. Sokora, Sokorzyna, Jasiokor (в Полä).

Topola płodna. — Чеська. Topol. Topol ćerný. —

Сербск. Jagnjed, Crna topola. —

Молд. Plon negru. —

Арм. Барти. —

Груз. K(h)орап(h)и. —

Тат. Tirek. —

Кирг. Karaterek. —

Крим. Тат. Adschirek-Agatsch. —

Калм. Ulaas. —

Бух. Уласнювач-терекъ. Власниця вологун, Цеюрі-олівець. —

Тат. Кирг. Акша. —

Чуваш. Тарь-ювись. —

Нем. Schwarze Pappel, Gemeine Pappel. —

Франц. Léard, Liardier, Peuplier noir, Peuplier franc, Osier blanc, Liard, Brouillard. —

Англ. The black-barked or Common black-Poplar, Water Poplar. Женскіе особи наз. The Cotton Tree. Свойство и употребленіе какъ и P. alba.

*) Осокорь — у стародавніх рукописах «висок» назив. «осока». Може бути звідси й Осокр. (на с. 267)

*) Папорть, папортъ, папороть — наріст на дерев ⁇ Осокр, подібний до того, якъ на березняти, з-поміж котораго випилюють папортові фанери (Дальні).

Анненковъ Н.И. Ботаническій словарь. Справочная книга для ботаниковъ, сельскихъ хозяевъ, садоводовъ, лѣсоводовъ, фармацевтовъ, врачей, дрогистовъ, путешественниковъ по Россіи и вообще сельскихъ жителей. — СПб.: — Издательство типографія Императорской Академіи Наукъ. — 1878. — С. 268.

Швидко: м. см. пришвидшити. ⁇ Оскоро м. прискор ж. дерево осокорь, осокор, вигляд тополі, ракітника, Populus nigra.

Синонімиправити | править код]

За даними Germplasm Resources Information Network, у синоніміку різновиду входять назви^[3]:

• Populus croatica Waldst. & Kit. ex Besser
• Populus italica (Münchh.) Moench
• Populus pannonica Kit. ex Besser
• Populus sinensis (Carrière) Dode
• Populus thevestina Dode

The Plant List приводить як синонім тільки одну назву — Populus sosnowskyi Grossh.^[4].

Ботанічний опис [правити | править код]

Ботанічна ілюстрація з книги Köhler’s Medizinal-Pflanzen, 1887

Тополя чорний — дерево першої величини, що досягає 30-35 м висоти та 1-2 у діаметрі дула.

Корнева система добре розгалужена. Вона містить поверхневе та похило поширюється коріння, від яких відходять глибоко проникні в ґрунт якісні корені. Під час заносу найнижньої частини дула піском і мулом утворюються придаткові корені, що формують у тій чи іншій міру виражений другий ярус. Потужна коренева система забезпечує гарний ріст усієї маси дерева та водночас надає йому високу стійкість у період перебігу паводкових вод і руху льоду, а також сильних поривів вітру. Вітровал не характерний для тополі чорного. Має велику здатність утворювати пневе порося.

Ствол одинарний або розвершений, більш або менш прямий, слабовальний, у природних клонів з кривиною. Тип вітвлення моноподіальний. У середньовікових і старих дерев кора в нижній частині дула товста — 4—6 см, темно-сіра, розтріскана, вища по стовбуру — світло-сіра без тріщин. Гребені кірки, що перериваються.

Крона частіше широка або яйцеподібна, з товстими гілками, особливо в нижній частині дула. Річні пагони голі, циліндричні, жовтувато-сірі, блискучі з біловатими сочевичками. Поросяві — сірувато-зелені.

Нирки багатопокровні, ниркові лусочки вільні. Термінальні (верхньові) нирки завдовжки 7-10 (15) мм, подовжено-овальні, загострені, бурі, блискучі, покриті смолистим нальотом, під час розпускання клейкі та запашні. Бічні нирки — дрібніше, більш або менш притиснені, нижні часто з відігнутою верхівкою.

Листя прості, черешкові, цільні, очесно розташовані, щорічні опадають. Аркушеві пластинки голі, завдовжки 4—11 см, завширшки 3—9 см, ромбоподібні або овально-трикутні, зверху зелені, знизу бліді, з відтягнутою верхівкою, рідше з коротким загостренням, за допомогою широколіноподібних або прямозрізаних. Найбільша ширина пластинки розташована близько від її основи. Відношення довжини листової пластинки до її ширини в середньому дорівнює 1,34. Край листової пластинки, за винятком основи та відтягнутої верхівки, пилчастий (мелокопильчастий, грубопильчастий, нерівноплювальний), іноді гострогородчастий, з залізнистими зубцями. Черешки голі, з боків сплюслі, коротші за листову пластинку, за основи пластинок без залозок. Аркушеві рубці серцеві. Жилковія листя перисте. Листовий слід трипучковий. Епідерма одношарова. Устилка розташовані на обох сторонах листової пластинки, але більш численні на нижньому боці. Середня довжина замикальних клітин приблизно 30 мкм. В одній замикаючій клітині міститься 7-10 (12) хлоропластів. Вельми сильно варіюють величина і форма листя на подовжених пагонах молодих дерев і на швидкорослих кореневих відприскувань.

Тополя чорний — дводомна рослина. Колір наприкінці квітня — на початку травня, майже одночасно з розпусканням листя. Способ запилення — анемофільний (Вітропоглинання). Суцвіття однопосі, багатобарвні, висячі сережки.

Чоловічі сережки завдовжки 6-9 см. Приквітники бурі, зазвичай голі, 3-5 мм завдовжки, глибоко надрізані, бахромчасті. На блідо-зеленого овально-продовгуватий диску (торе) 8—30 (45) тичинок з яскраво-пурпурними пильовиками. Діаметр пофарбованих (набухлих) пилцевих зерен равен ~28 мкм.

Жіночі сережки завдовжки 5-6 см із 30-40 квітками, що сидять на коротких кольороножках. Зав'язок до половини або до ²/₃ укладена в навколоцвітник. Після оплодотворения квіток сережки збільшуються до 8-11 см. У лабораторних умовах за температури повітря 18-22 °C насіння дозрівають через 28-30 днів після запилення квіток, у природних умовах цей період набагато більший.

Плод — одногнізня багатосім'яна суха двостулкова коробочка завдовжки 5-7 мм завтовшки 3—5 мм мм, що містить 10-12 насіння завдовжки 2-2,5 мм. Насіння забезпечене пучком шовковистих волосків, що сприяють перенесенню їх вітром. Добре розмножується насінням, яке завдяки своїм довгим волоскам розносяться дуже далеко. У відповідних умовах дає густі сходинки (до 500 тис. штук на 1 га). Розмножується й вегетативно, кореневими відприскуваннями; одне дерево може дати до 200 відприскувань. Росте дуже швидко^[5].

Диплоїдне число 00 2n = 38^[6].