Валеріана. Розсада в контейнерах Д5.

Опис взятий з інтернену 

Валеріана лікарська (лат. Valeriana officinalis), або котяча трава – вид роду Валеріана родини Жимолостеві. Батьківщиною рослини є Середземномор'я. Поширена вона в субтропічній і помірній зонах. Зростає валеріана серед заростей чагарників, на заболочених і низинних луках, болотах, галявинах і узліссях.

Відома валеріана лікарська та її цілющі властивості давно: Авіценна, Пліній і Діоскорид вважали, що ця рослина здатна зміцнювати й заспокоювати головний мозок та керувати думками людини. У середні віки валеріану використовували як ароматичний і заспокійливий засіб. До фармакопеї європейських країн рослина потрапила тільки в XVIII столітті, тоді ж почалось і промислове вирощування валеріани лікарської.

Про походження назви цієї рослини є різні думки. Дехто, наприклад, стверджує, що валеріану так назвали на честь римського імператора, інші – що на честь лікаря Плінія Валеріана. У перекладі з латини «валеріана» означає «бути здоровим». 

Валеріана – трав'янистий багаторічник, що сягає у висоту від 120 до 180 см. Кореневище у валеріани товсте й коротке, з пухкою серцевиною, іноді порожнисте з поперечними перегородками. Від кореневища відходять столони й тонкі додаткові корені завдовжки до 12 см, гладкі й ламкі. Кореневищам валеріани властивий сильний аромат.