Кнопень європейський. Розсада в контейнерах Д5. Або розсадою ОКС за сезоном.

Шановні покупці! Оскільки ми більшість робочого часу проводимо на вихованці, а не в комп'ютера або папері, то можливість приймати Ваші замовлення є тільки через кошик. Ваш інтернет-магазин самообслуговування. І тому  без футанів менеджера в ціні товару.

(Цей інтернет ресурс у процесі наповнення. Більш повний перелік наших пропозицій дивіться на https://www.miroslav.vn.ua Тут розміщено понад 2300 пропозицій. Щоб купити ще дешевше, приїжджайте на вихованець. Самовитяг від суми замовлення на 2500 грн містить 40% знижку.)

Копи́тінь європейський (лат. ÷sarum europaéum) — трав'яниста рослина; вид роду Квіпень (Asarum) сімейства Кірказонові (Aristolochiaceae).Вічнозелена багаторічна трав'яниста рослина зі шнуроподібним повзунком кореневищем і напівзубим регульованим розгалуженим стебелом.
Формула квітки 
Насіння поширюються муролярами. Рослина має специфічний гострий запах. Квітає у квітні — має; насіння дозріває в червні. Розпрощується насічним і вегетативним способом — розростанням кореневищ; водночас копитонь часто утворює великі латки.Препарати з кореневищ і листя здавна застосовувалися в народній медицині та ветеринарії.
Може культивуватися як ґрунтопокровна декоративна рослина.
 Ось що про нього пишуть як про лікарську рослину:

Ковзань європейський — засіб народної медицини для лікування хронічного алкоголю.
Отруйна рослина!
Латинська назва: Asarum europaeum.
Англійська назва: European wild ginger.
Сімейство: Кирказонові — Aristolochaceae.
Народні назви: блювотний корінь, заяйве листя, грижник.
Аптечне найменування: кореневище копитня — Asari rhizoma.
Використовувані частини: кореневище, у народній медицині — і свіже листя.
Ботанічний опис: у копитня європейського кидаються в очі та взимку зелені, бруківці, зверху дзеркально-блискучеве, довгочеревне листя. Нове листя виростає навесні з пазух лускатого листя повзучого гілки кореневища. Стебель, як у молодості та вся рослина, трохи мохнато-волосистий. У пазухах листя лопня європейського сидять непомітні бурокрасові, що дещо сідають поодинокі квіти у формі дзвіночка. Насіння поширюються муролярами. Рослина має специфічний гострий запах. Квітає у квітні — має; насіння дозріває в червні. Розширюється насічним і вегетативним способом — розростанням кореневищ; водночас копитонь часто утворює великі латки.
Ареал проживання: кісточка європейська росте досить приховано в чагарниках, листяних лісах і тіністих оврогах, однак іноді трапляється й біля парканів, на лісових обошках Європи.
Збирання й заготівка: Для лікування алкоголю зазвичай використовують кореневища з корінням. Корнівища з корінням збирають у другій половині літа та восени. Бажано використовувати їх із лікарською метою у свіжому вигляді. Свіжі кореневища з корінням і траву копита зберігають у ящиках, викладених усередині папером. З огляду на явному незручності зберігання свіжих кореневищ, зазвичай їх сушать у сухому провітрюваному приміщенні або в сушарках за температури не вище ніж 35 °C. Треба мати на увазі, що під час сушіння лікувальні властивості сировини зменшуються.
Активні речовини: кореневища копитня європейського містять алкалоїди й ефірну олію, у якій є велика (до 35%) кількість основного чинного початку — терпеноїда азарона, що має отруйні властивості. Крім неї, ефірна олія містить азарловий альдегід, азаронову кислоту, метилевгенол, борнілацетат і сесквітерпеновий спирт, серцеві глікозиди, кумарин, сапонін, фітостерини, флавоноїди, кемпферол і кверцетин, дубильні речовини, крохмаль, слиз, слиз, органічні кислоти, смоли.
Ковзан європейський у народній медицині
У давнину копитонь використовували проти водянки, ішіасу, у разі незначних менструацій і як проносну. Європейські передавали свої знання про цю рослину через Альпи. Як у "Главах життя" Карла Великого та Людовика Благочестивого, так і в "Фізиці" абатси Хільдегард фон Бінген і в Альберта Великого ми можемо прочитати про вплив копита. Пізніші травники Фукса (Базель, 1543), Маттіолуса (Прага, 1563) і всі наступні рекомендують його під час водянки, закрепу, головного болю тарах, пов'язаних із менструацією. У цих самих випадках народна медицина застосовує його й донині. Екстракт копитня додавали в напій, щоб викликати відвикання від алкоголю. Виникає нудота, що призводить до блювання.
У лікуванні алкоголю є два основні способи: перша застосовується тоді, коли людина себеласниця не вважає і лікуватися не хоче. Другий застосовується тоді, коли людина кинути пити хоче, але не може.
Рецепт трав'яного настою, коли людина себеласником не вважає і лікуватися не хоче: 1 ст. ложку сухих подрібнених коренів копитня залити склянкою води, кип'ятити на слабкому вогні 5 хвилин. Настояти 1 годину, процідити, зберігати в холодильнику. Лікування полягає в тому, що людині в ту горілку, яку вона питиме, непомітно для неї підмішується відвар (1 столова ложка відвару на 200 г горілки). Коли людина випиває цю горілку, то в неї виникає нудота, що переходить у блювоту. Цю процедуру потрібно повторити кілька разів поспіль. Після кількох таких "притріб" у людини на спиртне виробляється блювотний рефлекс, і блювоту викликатиме навіть та горілка, до якої копитонь не додається.
Примітка: копитень європейський отруйний, передозування неможливе (понад дві столові ложки відвару давати в один захід не можна)!
Кнопінь європейський для лікування хронічного алкоголю
Застосовувати копитонь тільки під контролем лікаря.
Рецепт No1: 1 чайну ложку дрібномізованого кореня копитня європейського заливають склянкою окропу та настоюють у щільно закритому посуді 3-4 години. Проціджують. Дають хворим випити разом із горілкою. Непомітно підливають 1 столову ложку в склянку зі спиртним або дві столові ложки в його пляшку горілки. Настій викличе блювоту. Вважається, що, якщо кожного разу експлуатувати підливати настій, то часта блювота викличе в п'янкого стійку відразу до алкоголю. Пишуть, що на деякихалкоголів цей спосіб діє. Після того, як таке повториться кілька разів, у людини на горілку виробляється блювотний рефлекс і блювоту викликатиме навіть горілка, до якої копитінь не додавався. Є відомості, що в більшості курців стійка чутливість до спирту розвивається після 3-4-разового приймання. Необхідно мати з огляду на те, що відвар кореневищ копитника чинить виражену блювотну дію безвідмовно в алкоголю. Під час його застосування можливі побічні ефекти, типові для інших блювотних засобів.
Рецепт болгарської народної медицини: змішати 1 чайну ложку подрібненого листя копитня європейського з 2 чайними ложками зеленого навколоплідника волоського горіха; 1 чайну ложку цієї суміші залити 4 літрами вина, настояти 2 тижні та приймати по 1 склянці 1-2 рази на день до їди. Тривалий тягодний стан, відчуття стримування в грудях, нудота, блювання змушують хворого відмовитися від вживання спиртного.
Побічні дії. Кнопінь європейський ніколи не можна використовувати для самолікування! Під час передозування зазвичай пошкоджуються шлунок і кишківник (блювання), жовчний бульбаш, печінка та нирки.