Часопис Розсадника декоративних культур Мирослава Гуменюка, за листопад місяць 2025 року.
1.11.2025.
Оттакусіньки! Вже й останній місяць осені на повній швидкості влетів в моє життя. Чи навпаки.
Щось маю придумати «розумне» на сьогодні.
Угу! Багато тут придумаєш. Коли зобов’язання за вже розтрачені гроші на мене тиснуть. Кидаю все, й видоптую по садових доріжках оплачені замовлення. Вечір. А все готово! Ну трішки прибрехав. Майже все. Та я стрався.
Хіба тільки з перервою на обід. А перенд тим, щоб той обід приготувати собі. Каша. Проста каша. Вісяно, ячмінно, гречано, пшоняна. З цибулькою, морковкою, гарбузом. Кусочком телячогом’яса. От не помню, бекон вкришив, чи зекономив. А хіба то так важливо? Спішу до каші накришити салату. Пекінка, цибулька, морковка, помідори, огірки, солодкий болгарський перець, зелень, часник, гарбуз, яблуко. Сир, яйце варене. Оцет яблучний. Олій не рафінований. А вже йодована сіль, й комбінована спеція мого власного приготування, поверх страви в тарілці. Так мені кораще смакує.
Й десерт. Сушані грушки, сир, яйце варене, зерна чіа, кунжуту, соняха, льону. Крупка кокосова, какао порошок. Кип’яток. Блендер. Де та висівкова булочка з домашнім трав’яним чаєм, щоб все гарно мені смакувало? Ось! Бон апетит! Дійсно смакує.
Звірині їсти приготував. Остудив. Погодував.
Попрацював на ІМС. Інтернет магазин самообслуговуваня. Від мене лише сказати «так». Вказати, «як». Підтвердити оплату. Й дати цінну дружню пораду. Це вже, як бонус від майстра. Такий собі комплімент. Що може важить дорожче й самої покупки. Бо так захтів. Не все ж за гроші. Хочу ще від своєї роботи отримувати задоволення. А за це потрібно щось віддати цінне. Мої знання.
На вечір всі зкомплектовані замовлення вже є запаковані.
От власне й всі «подвиги» за день. Не немає ніяких подвигів. Одна рутина.
2.11.2025.
Заспав? Чи що?
Спішу розпланувати день.
Ще вдогонку до запланованої на сьогодні відправки дороблені декілька замовлень.
Машина. Погрузка.
Турбів. Нова пошта, Посилки отримав. Посилки відправив.
Харчів купив. В тому числі, й мішок моркви на зиму. 12 гривень зам кілограм, це дорого? Маркери білі, темний скотч. Й додому.
№№ ТТНок людям сповістив.
Їсти собі приготував. Овочеве рагу з телячим м’ясом, та беконом.
Про собаку з котами не забув. Їм також куховарю.
Відмив насіння бархату амурського, горобини скандинавської. Та розпочав переробляти яблучка плакучої червонолисної декоративної яблуні. Спина не дала більше зробити. Ну ні, то ні. Головне, що в мене, здається, це гарно виходить.
Заліпив «холодним зварюванням» дірку в теплоакумуляторі водяного опаленя. Долив води.
Сьогодні гріюсь сам, й грію воду в бойлері від піролізного водогрійного котла. Досить розтранжирювати електрику.
Щось сьогодні на диво скромно з новими замовленнями. «Аж», 2. Й це все? Жартуєте? Та я сьогодні проїздив куди більше, ніж прийшло. Як то кажуть, буває, се ля ві, а буває, се ля вас.
3.11.2025.
З ранку живу без електрики в мережі.
Ну й що? Не потрібно робити план? Потрібно. Тож день свій робочий розпланував.
Обхід ранішній зробив. Обдивився своїми очима, про те, що обдумував.
Посадити айстру вересковидну десь під не дуже її притіняючим деревом. Й чому? Щоб одночасно доглядати за деревом, й за нею. Так й зробив. Хоча ідея була, поділити той маточник на дрібязкові поділки й розсадити відразу в контейнери Д5. Ні. Не так сталось, як гадалось. Пані так хотілось заробити на мені, що дещо приукрасила ситуацію. Масових пнридаточних корінців не було.
Розсаджувати в контейнери 0.5л сіянці сосон гірських й ялини Кейбаб. З осмокотом 18.м. Розсадив. Сосну гірску Мугус.
Ялину колючу Кейбаб.
Та сосну гірську Пуміліо. Й власне все. На це день й пішов.
О все що далі заплановане, так в моїх планах й залишилось.
Носити в сховище на зиму те, що в контейнерах не перезимує. Ні.
Котельня. Тепло для бойлера ГВЗ. Та для теплоакумулятора хати. +. От котельня працювала. Тепло. Кругом тепло.
Зайнятись насінням.Ні.
Фото в каталог. Ні.
Посилторг. Посилторг, то св’яте. Ним займався. По всіх нових замовленнях відпрацював. Й хто заплатив, того текст замовлення вже на папері. Очікує на свою чергу до виконання.
Нажаль сьогодні так склались обставини, що лише одне замовлення, раніше оплачене, поїхало попутно.
Зварив собаці й котам їх куліш вівсяно ячмінний на курячих лапках. Й все. Не стало електрики. Війна. Ми живемо під час війни.
Фонарика на лоба, й бігаю по морозилках компленктую собі оівочі з м’ясом тушковані приготувати до вечері. В велику глибоку пательню налив небагато олії не рафінованої. Добавив води з чайника. Щоб страва не жарилась, а тушкувалась.
Й вже лежать, й розмерзаються в тій пательні, по проції літніх помідорів, кабачків, баклажанів, перцю солодкого болгарського, зелені молодого хрону, солодкої вареної кукурдзи. Окремо очікують по порції м’яса телячого, та бекон. Все що свіже, маю включити в цей рецепт, почну кришити, терти, коли з’явиться електрика.
Дивно. Сьогодні ввечері електрика пропадала зовсім не на довго. Може на пів години. Тож спішу приготувати собі поїсти. Ще на грядці нарвав зелені селери та фенхелю. Помив, покришив туди ж. А от дещо з свіжих овочів покришити забув. Збило мене з толку те короткочасне відключення електроенергії. Нічого. Й так вийшло навіть дуже смачно.
4.11.2025.
План робіт на день пишу для себе.
Часопис переніс на стрінки сайтів.
Посилторг. З ранку. Бо з ночі вже чекло одне замовлення. Ну, й на протязі дня загдядаю в ноутбук. Щоб оперативно обробляти нові замовленя. Їх не багато. Та увагу, й час відбирають. Добре що й так.
Обхід зробив. Заглянув туди. Заглянув сюди.
Насінням зайнявся. Обробив частину яблучок з декоративнї полакучої червоноплідної яблуні. Й посіяв те насіння в посівний ящик.
Замовленя потрібно брати до виконання. Під попутну відправку Новою поштою. Побігав помііж грядок. Виніс необхідні для комплектації замовлень ролслини. От вже все, що сьогодні їде, й запаковане. Поїхало. Зустрічайте. №№ ТТнок сповістив.
А по раніше отриманих замовлення люди вже висловлюють свої подяки. Добре, що все добре.
Піролізний водогрійний котел попрацював. В хаті тепло. Вода в бойлері гарячого водозабезпечення нагріта.
Таким собі видався день. Не надто продуктивним.
5.11.2025.
Визначився з тими роботами, що маю зробити сьогодні.
Переніс одну грядку з маточними сортовими виноградами в контейнерах 5 літрів в сховище. Одночасно складаю карту грядки в сховищі.
Обробив другу половину яблучок з декоративної плакучої червонолистної яблуні. Є свіже насіння. Посію і його. Та вже не сьогодні.
Моркву я собі на зиму купив погану. Вже бачу як вона починає псуватись. Що пробити? А пертворюватиму цей недолік в перевагу. Розпочав з самих неблагонадійних екземплярів. Мию. Очищую від шкірки. Тру на терці для корейської моркви. Й порційно заморожую. Є перших 13 порцій. А по мішку й не сажеш, що там стало меньше тієї моркви. Тож об’єм роботи буде потрібно зробити чималенький. Й то оперативно. Щоб виправити мою помилку з вибором постачальника моркви на зиму.
Маю можливість, й бажання пастися прямо з кущів стиглою смачною малиною. То й пасусь.
Та це мене не прогодує повноцінно. Тож маю собі приготувати щось суттєвіше. Овочі з м’ясом телятини, та беконом підуть? Ще б пак! Моя улюблена страва на сьогодні. Приготував.
До трав’яного домашнього чаю літньої заготовки, приготував десертний салат з яблука, моркви, гарбуза, сиру кисломолочного, олії не рафінованої, й зерен соняха, кунжуту, кокосової крупки. Звісно з імбирем і в цей раз. + висівкова булочка, й вечерю навіть непогану маю.
Собаці з котами зварив їхній ячмінно вівсяний куліш на курячих лапках. Спатимуть й сьогодні не голоднми.
Посилторг сьогоді доволі скромний. Замовлень не багато було. Й суми незначні. Та маю відпрацьовувати хоч які б ті замовлення не були. Сьогодні так. А потім може буде й краще. Багато хто купує далеко вже не перший раз. А це куди важливіше за самі горші, що сьогодні мені дали.
Ознайомився вже в вечері з новими подяками. Приємний акцент в кінці робочого дня.
Теплову енергію й сьогодні отримано не з електричної мережі, а з деревени, що була до цього фактитчно сіттям. Перероблений в дрова сухостій, який би й так за сезони гриби з’їли б. Та щей маю деревний попіл з того всього. А це непогане, майже повне, мінеральне добриво. Варто вже розпочати розсипати його попід рослинами. Нехай починає працювати.
6.11.2025.
План. Для кожної справи потрібен план. Склав план й на цей день. Прямо от тут. На цій сторінці.
Часопис з самого ранку відібрав деякий час від інших справ.
Далі роблю обхід. Садовою доріжкою пройшовся біля грядок з рослинами. Сумістив придумане з побаченим.Ну. десь так +,-, може бути.
Виногради в сховище. Потрібно всі маточні екземпляри сортових виноградів сховати в сховище на зиму. Ховаю. Одночасно створюю карту грядки в тому сховищі, з тими виноградами. Ніби дав гарно їм поїсти на це літо в момент перевалки в 5ти літрові контейнери. Та чомусь прирости не кругом такі, що мене порадували б. Та вже як є.
Посіяти насіння яблуні плакучрї червоноплідної. Посіяв один посівний ящик густенько. Не багато, як для моїх бажань розширяти посівне віннілення й цього разу, проти минулого року. Та не нуль. Навіть один посівний ящик в день за всю осінь, тай дасть результат. Хочу потім подивитсь, як те все зелене царство зможу продати. А я кудись поспішаю? Не продам за рік, продам за два. Не продам в контейнеорах Д5, перевалю залишки в більші, хоч аж до 12 літрів. Не турбує.
Посилторг. Ну дуже скромно, як для такої золотої погоди. Золотої пори.Та відпрацював й такий бідненький наплив замовлень. Підтвердив. Про умови нагадав. Чому так дешево. Не дешево, оптимально. Хочете якісь додаткові забаганки, платіть поверх того. Й хто вже заплатив, тому консультація. Ось що саме цінне. Чи навть безцінне! Інформація. Отримана десятиліттями мого досвіду, від подолання допущених помилок, та досягнутих успіхів. Відразу оплачені замовлення переношу на папір.
А з паперу тексти замовлень матеріалізуються в рослини, що вже в коробках. Не всі замовлення, що є на сьогодні оплачені, та деяка їх значна частина вже поїали до свого нового місця проживання. От так й втілюється ваша думка в реальні нові рослини вашого саду. По самій оптимальній технології. З найменшими на то витратами.
Прийшла посилка з насіння азіміни. З двох сортів зібране насіння. Добре. А то ходять чутки, що цього року не врожай на все цікаве мені. А рік пропускати ой як не хочеться.
Попутно зайнявся шопінгом в Турбові. Аптека. Харчі. Курячі яйця, спеції. Написав цілий список. Де там! Лише був в продажу чорний перець горошком, та кукурма. «Лагідна». От не подобається мені ця додаткова характеристика. Точно якоїсь фігні намішали. Гірчиці в зернах, та кориці в паличках не було. Про пажитник, кардамон тут й не чули. «А що це таке»? Пару кілограмів кисломолочного сиру купив. Порційно заморожу. Хватить на довго. Булочки висівкові «мандрики», скільки було на полиці, всі забрав. Мишку до ноутбука нову купив. Стара вже зносилася, підглючувала. От власне й весь шопінг.
Переробляти моркву. Бо згниє вся. От купив… Де були мої очі? Та нічого. Перетворюю очевидний недолік в такуж очевидну перевагу. Ще 5 літрове відерце моркви сьогодні стало порційно розфасоване, й заморожене в вигляді натертої на тертці для моркви «по корейськи», стружки. Що збереже мій час потім. В самий безпосередній момент приготування чогось смачненького собі поїсти.
Переробляти на насіння айву. Мав.Та лише вдихав її аромат, коли проходив повз. Приємно пахне.
Піролізний водогрійний котел продукує теплову енергію та попіл. Цінне, майже повне мінеральне добриво, власного виробництва. Що, ой як важливо. Ви ціни на покупні добрива бачили? Єгеж бо! Не розженешся. Я стільки за рік й не зароблю, щоб всіх моїх підопічних вволю погодувати тими покупними супер пупер добривами. Театр абсурду… Та завжди є обхідні шляхи. Навіщо ж лобом стінку прошибати?
7.11.2025.
Придумав, й написав, що зроблю сьогодні.
Часопис, чомусь за 2 дні, відновив по пам’яті. Й добавив на сайти.
Обхід куций зробив. А мені й того досить, щоб нахапатися ідей не на один день.
Виногради в сховище. Таскаю й таскаю. От й ще одну грядку їх сховав. Ну, грядка, це звучить грозно. Я ж кожен ряд виноградів переставляв 3 рядами чогось понижчого.
Застратифікувати насіння азіміни. Зробив й цю роботу. Кожен сорт в окремій посудині.
Рознести на одну грядку попіл. Й підживити ту територію. Всю грядку не осилив. Та використав весь попіл в одній 200 літровій бочці. А його там було значно більше половини обїєму. Добре. Маю ж чогось розпочинати. Нехай вже працює. А то я минулого разу зимою розсипав попіл. Тоді толку з ньго було точно меньше.
Посіяв насіння хеномелвса та айви звичайної.
Збирати насіння червонолистних барбарисів. Куди там! Смерклося раніше, ніж я міг розпочати те робити.
Моркву переробляти. Лише набрав в 5ти літрове відерце. Вечір довгий. Та щось убігався.
Купити корінь спаржі сортової по 3 штуки кожного сорту. А йх продавалось 2. + олію якусь на пробу, через інтернет. Скільки там? 4, чи 5 видів в пляшечках по 0.25 літри кожна.+. Купив. Дбиючи про своє якісне харчування.
Розпочав ще одну баночку вялених помідор. В прикуску з вареним яйцем. До «домашнього» хлібу. Злегка підігрівши страву в мікрохильвці. Так гарно мені смакує. Ще було кисле молоко. Ще був домашній трав’яний чай. З лінивим десертом. А це сир кисломолочний щедро посипаний кокосовою крупкою, бджолиним пилком, насінням соняха, та кунжуту. До висівкової булочки.
Про собаку з котами не забуваю. Зварив й їм поїсти. Остудив. Погодував.
Котельня продукує теплову енргію з дров + попіл. Таке собі майже повне мінеральне добриво. Чому майже? З всіх елементів живленя, що можу дати рослинам сам, та згорів лише азот. Все інше чекає на повторне засвоєння.
8.11.2025.
Наступили не прості часи. Короткочасні відключення електрики, поро які я в часописі й не згадував, минули. Тепер елекитрики немає по довго.
Й все ж, маю й на такий стан речей підлаштовувати свій робочий день. Тож маю план.
Обхід. Звісно з ранку варто зробити обхід.
Посилторг. Всі замовлення нові, що побачив обробив.
Всі що були на той момент часу оплачені, вибігані по садових доріжках між грядками. Й запаковані. Й поїхали.
№№ ТТНок сповістив. Зкстрічайте!
Виногорад в сховище з заливних грядок переніс весь. Ну майже весь. Там на сховищі ще залишились окремі екземпляри, залишки поза минулорічних посадок. Та то вже дрібниці.
Збирати ягоди барбарисів червонолистних. Розпочав. Може на один ящик посівний й назбирав ягід барбарису отавського Суперба. Й вже смеркалось.
Моркву переробляти. Точно не сьогодні.
Збирати чорний горіх. Вночі?
Розносити попіл по під рослини, що потребують підживленя. Розмріявся.
Розсадити ще хоч один плющ під медвежі горіхи біля їх стволів. З записом місця в Генеральний каталог. Розсадив навіть 2 сорти. Надіюсь отримати тут багаті маточники живців з них. А то в 12 літрових контейнерах культура плюща в мене щось не стабільна. Час від часу випадають. Й то занадто часто. А носити кожен раз щей їх в сховище…
Й сьогодні виручав мій фаст фуд. Доїв таки баночку вялених помідорів власного виробництва. В прикуску кожен раз з вареним яйцем. «Домашім хлібом» від торгового комплексу «Україна». Смачний хліб! Й кислим молоком.
Влаштував перекус з волоських горіхів. Навіть нічого не придумував з них приготувати десертне. Вони мені й так десерт.
А ще підпасався малиною прямо з кущів.
Собаки й коти ситі. Куліш ячмінно вівсяний на курячих лапках вони полюбляють.
9.11.2025.
Часопис сьогодні не з ранку пишу, а з 0.часов. Навіть з половини другої останньої годин минулої доби. Саме тоді з’явилась електрика. І я бігом!
Ще протопив в піролізному котлі. До поки гаряча вода не заповнила весь теплоакумулятор в хаті. Маю жити в комфорті, хоч би що.
Тим же часом приготував собі поїсти. Овочі з м’ясом птиці, та беконом. Використав по порції морожених помідорів, перцю солодкого болгарського, баклажанів, кабачків. Свіженькими натер, какришив, капусти, моркви, цибулі, яблука, гарбуза. Вода. Нерафінована олія, вісяні пластівці. Сіль йодована, часник зубчиків пару дрібненько покришених, та моя складна спеція вже поверх порції в тарілці. Відварив каструльку курячих яєць. Пасують до того ж таки м’яса з овочами, кожен раз по 1 яєчку. Наїдаюсь. Мені чим меньша порція, тим краще. А без добавки, то чудово! Й приготува салат десертний з: яблука, моркви гарбуза, імбирю, сиру кисломолочного, олії. Запарив домашній трав’яний чай. Адже з ранку скоріще за все електрики не буде довго.
Добув з ягід отавського червонолистного барбарису насіння.
Й все, схоже ніч мене зборола.
Ранком помив, почистив відерце 5ти літрове моркви. Перетер її на тертці для корейської моркви. Й розпочав сушити в електросушарці.
Перемістив в сховище другим поверхом ряд рослин маточних в контнейнерах 5 літрва.
Возив з теплиці №2 сіянці магноліїї Лебнера в контейнерах Д5. 3 ходки по 5 ящиків. Добре, що дійшли руки й до цієї ргоботи. Маю маленькі рослинки ряда культур, що скоріще за все не перезимують під відкритим небом. Тож до сильних морозів маю їх всці в сховище спустити.
Посіяв насіння червонолистного отавського барбарису.
Вільних посівних ящиків все меньшає. Тож в якості відпочинку висмкав залишки вкорінених, вже на тепер, живців бірючини Straight Talk. Й розсадив їх в теплому приміщенні котельні в контейнери Д5. Небагато було їх. Всього 18 рослинок. Та головне маю + 2 додаткових посівних ящики під майбутні посіви підзимні.
Собаці й котам зварив поїсти. Остудив. Погодував. Задоволені.
Й щось мене зморило ще за дня. «Роблю, роблю, чую будять». Жартую. Сам проснувся. Вже темно. Та ще не ніч. Й електрики немає. За вдалих обставин мають подати лише після 20.30. Взнав граіфк відключень на сайті Енера. Поставщика електроенергії.
Посилторг. Замовлень прийшло не багато. Та це не означає, що маю ігнорувати їх. Обробляю по мірі надходження. Не все гладенько. Ніби наперід виписав для всіх умови. Та хтось своєї гне. Прощаємось. Хочте, не хочте, а те правило, що, якщо вас не влаштовує хоча б один пункт з правил, то ви вже не є покупець, спрацює обов’язково. Мені потрібно зосередити свою увагу на позитивних замовленнях. Їм максимум уваги. Підтвердив. Все таки про умови нагадав й тут, оплату отримав. Консультації надав, Вже й на папері текст замовлення.
Читав ряд подяк. Дякую й вам! Нехай все гарно росте. Й довгі роки всіх причетних радує. Саме квітучі сади пасуватимуть до св’яткування нашої Перемоги над проклятою Підаруссією.
Позбувається притінюючої сітки другий корпус телиці. Не варто дочікуватись, коли на неї сніг впаде.
Ще купка сухостійних дров зайняла своє місце в дровнику.
Прийшло сповіщення, що зібрали для мене потрібну кількість насіння хурми віргінської. Можу платити. А платити немає чим. Мусив позичати оперативно. Дякую! Всім дякую. Й за гроші. Й за насіння. Рік на неї видався не надто врожайний. Пропозиціями не завалюють. Тож, маю рахувати, пощастило.
Використовую вечінє ввімкненя електрики з максимальною користю для себе.
Приготував десерт з абрикоси. З зернами: чіа, кунжуту, соняха, гарбуза, льону, крупкою кокоса, сиром кисломолочним, й яйцем вареним. Звісно й цей раз з допомогою окропу та блендера. Вгадав! Ой вгадав. Дійсно десерт.
Овочі з м’ясом мої вдалися дещо не виразного смаку. Що робити?
Приготував кислий гострий соус. Кущ винограду сорту Молдова подарував ще одне невеличке гроно ягід. Розморозив порцію помідорів. В чашу блендера з виноградом та помідорами покришив 4 зубці часнику. Сипнув, «скільки не жаль», спеції моєї комплектації. Блендер. Готово.
Дегустація показала, що задумка є вдала. Страва стала куди приємнішого смаку. Залишок соусу сховав в холодильник.
Є ще робота з посилторгом.
Слухаю новини. Намагаюсь. Дуже багато пустобрехів взялось за цю справу.
12.11.2025.
План того, що варто зробити саме сьогодні для себе написав.
Й сьогодні виписав собі графік відключень електрики. Маю зважати на таку обставину.
Часописом з ранку зайнявся.
Висотуюсь на двір. Обхід. Й цього ранку маю зробити обхід грядок садовими доріжками. Так мені краще думається.
В сховище ховати все що не перезимує на дворі. Написав собі в плані. Так й було. Вже схованими від можливих сильних морозів є 2 сорти винограду в контейнерах 0.5л. Та гортензія садова Розіта в контейнерах 0.л. Щось ще? А не помню.
Котельня ловить момент, щоб накачати тепловоої енергії в житло, та нагріти воду в бойлері.
Попіл, написав собі в план, розносити по саду. Підживлювати ним кущі, та дерева. Таки поносив його навіть непогано. В 2х бочках на дні, то вичистив геть по декілька відер. Й розпочав опустошувати нову повну 200 літрову бочку. Десь до половини дійшов. Добре! Навіть дуже добре. Адже на початку натхнення було може на відро, від сили, три.
Насіння барбарису посіяти. Посіяв. 1 посівний ящик барбарису отавського Суперба. Звісно сіянці це вже не сорт. Та доволі непогано передаються в сіянцях материнські якості в чевонолистних форм барбарисів.
Збирати нове насіння. Зібрав, поки що ще не насіня, ягоди. Десь так на ще один посівний ящик буде. Барбарис отавський Сільвер майлз.
Фото в каталог. Є нові фото в каталозі вже. Й відразу про цю подію розказую людям в Фейсбуці.
Купити спеції на кухню через інтернет. З тих найменувань, що в Турбові в магазині не знайшов. Купив. Вже й заплатив. Вже й № ТТНки прислали. Добре, що так все оперативненько.
Уточнити за олії й спаржу. А тут щось не дуже. Ще на минулій неділі купив собі для кухонних потреб по пляшечці олій різних. Й корені сортової спаржі для домашнього городу. Взнав. «В роботі». «Сьогодні поїде». От вже й день пройшов, пишу поночі. А сповіщення з 3 ТТНкою так й не приходило.
Уточнити за сіянці лавру, які я купив для дорощування. Уточнив. А вже на складі Нової пошти моя посилка з тими сіянціми лавру. Пані дуркує. Шле посилки, й не заморочується про те сповіщати. Але добре, що добре.
Ще про лавр. Шукаю де купити насіння лавру свіженьке. Взагалі то це ще рановато. Десь в кінці листопаду варто турбуватися. Та одна пані в Фейсбуці вже так бурно торгує тим насінням. Написав й я про свої потреби. Тиша. Знов про себе нагадав. То вона взяла, й видалила нагадування. Дивно. Як 10 – 20 насінинок, то це її цікаво. Щебече, не перестає. Як сотнями, то ні. Що так? Якийсь лохотрон? Як сума збитків ошуканим покупцям мала, то кримінальну справу немає підстав відкртвати. А як набігає за визначену законом межу, то такий покупець є для неї вже вкрай небажаним. Лише так прочитав цю ситуацію. А ви як рахуєте?
Посилторг «б’є рекорди». Нових замовлень зовсім не густо. Навть сказав би більш точніще, пусто. Зовсім пусто. Може ще ввечері щось вплине на статистику в кращому напрямку. Та надія мала. Дуже надовго кругом вимикають електрику. Тут не розженешся з інтернет шопінгом.
Але в мене очікує на подальший рух маленька купка оплачених замовлень. То до вечора вони вже стали скомплектованими, та запакованими. Що дозволить з ранку їх й відправити.
Й сьогодні пасся в малиннику свіженькими смачними ягодами малини сорту Херітейдж.
Та жменьку горіхів волоських в якості ще одного перкусу побив, та з’їв. Так навіть нічогенько! Й кожен раз це мінус одна стрічка в чекові з гастроному. От такий я, вредний. Намагаюсь не те, щоб прямо воювати, так, чинити посильний опір глобальним торговим мережам. Дуже ж вони щедро собі наміряли частку від продажної ціни. Де виробник отримує лише 5%. Звідки випливає, що 95% це моя переплата за надану ними послугу. Скажем дружно, нафіг нужно.
Зварив собаці й котам поїсти. Остудив. Погодував. Чи аж дуже задоволені не скажу. Бо крупи було маловато ячмінної в цей раз. Не як завжди.
З 22.00 берусь куховарити. Сьогодні буде морська риба тушкована з овочами. З овочів морква, гарбуз, потерті на тертці для корейської моркви. Соус з помідорів, та слив. Спеції моєї комплектації. Мав накришити ще багато цибулі. Та забув. От дірява голова! Та нічого. Я так зайшло. Солю йодованою сіллю вже по тарілці. Так її меньше потрібно для належного смаку. Смачнеька рибка вдалась в цей раз.
А десерт? Зроблю й десерт. Сьогодні він буде з кавуна. + сир, яйце варене, зерна: соняха, гарбуза, льону. Чіа, кунжуту. Крупка кокосова. Окріп. Блендер. Готово. Дегустація. Десь той смак кавуна в одній тисячній від загального смаку. Та в цілому доволі приянятно.
Булочок висівкових вже немає. Заміню їх напевне вісяною бабкою. Щось таке. Вівсянка, яйця, сир, гарбуз, яблуко… Упссс! Ванілін закінчився. То я присмачив страву мускатним горіхом. Та підфарбував кукурмою. Щось переборщив з рідиною. Не бабка вийшла, а довоолі рідка каша. Трапляється. Та це на симак не вплинуло аж дуже. Нормально!
Тож десерт, й еквівалент висівкової булочки, вівсяну кашу, порівно розподіляю на тарілці. Й присмачую тертим чорним шоколадом. Нормально. А нічого, що вже за північ? Нічого. Добре що з електрикою.
12.11.2025.
План того, що варто зробити саме сьогодні для себе написав.
Й сьогодні виписав собі графік відключень електрики. Маю зважати на таку обставину.
Часописом з ранку зайнявся.
Висотуюсь на двір. Обхід. Й цього ранку маю зробити обхід грядок садовими доріжками. Так мені краще думається.
В сховище ховати все що не перезимує на дворі. Написав собі в плані. Так й було. Вже схованими від можливих сильних морозів є 2 сорти винограду в контейнерах 0.5л. Та гортензія садова Розіта в контейнерах 0.л. Щось ще? А не помню.
Котельня ловить момент, щоб накачати тепловоої енергії в житло, та нагріти воду в бойлері.
Попіл, написав собі в план, розносити по саду. Підживлювати ним кущі, та дерева. Таки поносив його навіть непогано. В 2х бочках на дні, то вичистив геть по декілька відер. Й розпочав опустошувати нову повну 200 літрову бочку. Десь до половини дійшов. Добре! Навіть дуже добре. Адже на початку натхнення було може на відро, від сили, три.
Насіння барбарису посіяти. Посіяв. 1 посівний ящик барбарису отавського Суперба. Звісно сіянці це вже не сорт. Та доволі непогано передаються в сіянцях материнські якості в чевонолистних форм барбарисів.
Збирати нове насіння. Зібрав, поки що ще не насіня, ягоди. Десь так на ще один посівний ящик буде. Барбарис отавський Сільвер майлз.
Фото в каталог. Є нові фото в каталозі вже. Й відразу про цю подію розказую людям в Фейсбуці.
Купити спеції на кухню через інтернет. З тих найменувань, що в Турбові в магазині не знайшов. Купив. Вже й заплатив. Вже й № ТТНки прислали. Добре, що так все оперативненько.
Уточнити за олії й спаржу. А тут щось не дуже. Ще на минулій неділі купив собі для кухонних потреб по пляшечці олій різних. Й корені сортової спаржі для домашнього городу. Взнав. «В роботі». «Сьогодні поїде». От вже й день пройшов, пишу поночі. А сповіщення з 3 ТТНкою так й не приходило.
Уточнити за сіянці лавру, які я купив для дорощування. Уточнив. А вже на складі Нової пошти моя посилка з тими сіянціми лавру. Пані дуркує. Шле посилки, й не заморочується про те сповіщати. Але добре, що добре.
Ще про лавр. Шукаю де купити насіння лавру свіженьке. Взагалі то це ще рановато. Десь в кінці листопаду варто турбуватися. Та одна пані в Фейсбуці вже так бурно торгує тим насінням. Написав й я про свої потреби. Тиша. Знов про себе нагадав. То вона взяла, й видалила нагадування. Дивно. Як 10 – 20 насінинок, то це її цікаво. Щебече, не перестає. Як сотнями, то ні. Що так? Якийсь лохотрон? Як сума збитків ошуканим покупцям мала, то кримінальну справу немає підстав відкртвати. А як набігає за визначену законом межу, то такий покупець є для неї вже вкрай небажаним. Лише так прочитав цю ситуацію. А ви як рахуєте?
Посилторг «б’є рекорди». Нових замовлень зовсім не густо. Навть сказав би більш точніще, пусто. Зовсім пусто. Може ще ввечері щось вплине на статистику в кращому напрямку. Та надія мала. Дуже надовго кругом вимикають електрику. Тут не розженешся з інтернет шопінгом.
Але в мене очікує на подальший рух маленька купка оплачених замовлень. То до вечора вони вже стали скомплектованими, та запакованими. Що дозволить з ранку їх й відправити.
Й сьогодні пасся в малиннику свіженькими смачними ягодами малини сорту Херітейдж.
Та жменьку горіхів волоських в якості ще одного перкусу побив, та з’їв. Так навіть нічогенько! Й кожен раз це мінус одна стрічка в чекові з гастроному. От такий я, вредний. Намагаюсь не те, щоб прямо воювати, так, чинити посильний опір глобальним торговим мережам. Дуже ж вони щедро собі наміряли частку від продажної ціни. Де виробник отримує лише 5%. Звідки випливає, що 95% це моя переплата за надану ними послугу. Скажем дружно, нафіг нужно.
Зварив собаці й котам поїсти. Остудив. Погодував. Чи аж дуже задоволені не скажу. Бо крупи було маловато ячмінної в цей раз. Не як завжди.
З 22.00 берусь куховарити. Сьогодні буде морська риба тушкована з овочами. З овочів морква, гарбуз, потерті на тертці для корейської моркви. Соус з помідорів, та слив. Спеції моєї комплектації. Мав накришити ще багато цибулі. Та забув. От дірява голова! Та нічого. Я так зайшло. Солю йодованою сіллю вже по тарілці. Так її меньше потрібно для належного смаку. Смачнеька рибка вдалась в цей раз.
А десерт? Зроблю й десерт. Сьогодні він буде з кавуна. + сир, яйце варене, зерна: соняха, гарбуза, льону. Чіа, кунжуту. Крупка кокосова. Окріп. Блендер. Готово. Дегустація. Десь той смак кавуна в одній тисячній від загального смаку. Та в цілому доволі приянятно.
Булочок висівкових вже немає. Заміню їх напевне вісяною бабкою. Щось таке. Вівсянка, яйця, сир, гарбуз, яблуко… Упссс! Ванілін закінчився. То я присмачив страву мускатним горіхом. Та підфарбував кукурмою. Щось переборщив з рідиною. Не бабка вийшла, а довоолі рідка каша. Трапляється. Та це на симак не вплинуло аж дуже. Нормально!
Тож десерт, й еквівалент висівкової булочки, вівсяну кашу, порівно розподіляю на тарілці. Й присмачую тертим чорним шоколадом. Нормально. А нічого, що вже за північ? Нічого. Добре що з електрикою.
13.11.2025.
Ще з вечора мав в планах зробити відправку ваших замовлень. Та була невизначеність з транспортом. Вирішив це питання. Їду в Турбів.
Нова пошта. Посилки отримав. Посилки відправив. Там й сьогодні молодці всі. Відділення працює як швейцарський годинник. Коло толкових людей й самому хочеться бути кращим.
Скористався нагодою, скупився попутно. Хліб, булочки висівкові, молоко домашнє, ванілін, крупи ячміні, вівсяні, кукурудзяні. Кості собаці. Аптека. Постригся. Й знову, не за 200 гривень, а лише за 50. Місця знати потрібно!
Піролізний водогрійний котел відпрацював за тих декількох годин, що вмикали вдень електрику. Благо, що водяний обігрів житла з тепловими акумуляторами. Не потрібно ганяти той котел 24 гшодини на добу.
Дещо зменьшив купу гілляк подрібнювач гілок АРПАЛ 80 Б.Д. Та на туж саму масу деревини збільшився запас палива в вже другій загородці в дровнику, що будувався, як курник. +? +!
Роблю розпаковку посилок. О! Таки посилка з 2ма сортами спаржі, й оліями прийшла. + я купив шрот амарантовий. + поклали, як подарунок, шрот з зерен чіа. Дегустацію першу зробив. «Фома невірящий». А ну з одієї бочки набирали. Ні. В кожної олій свій смак, конситенція. Хто знає, не сплутає. А я ж не знав до цього моменту. Ще більш поглиблена дегустація. Натер гарбузи, й яблука на терточці для корейської моркви. Посипав шротами амарантовим, й зерен чіа. Здобрив олійками. Скоштував цей десенртний салат з виівковою булочкою, й домашнім травяним чаєм. Не знаю… Може бути, напевне. Правда на далі вочевидь варто кожен раз добавляти якусь одну олію. Тоді мій організм вибере найкращі з можливих. А якісь напевне й відбракує.
Ура! Приїхало сьогодні насіння хурми віргінської. Є робота. Оббезаразити. Застратифікувати до весни. А весною сіяти… Залишки сіянців хурми віргінської в контейнерах 0.5л минулого врожаю перестав продавати. «Чоботяр бо ж без чобіт». А чому не завести свої маточники хурми віргігнської? Справа не з швидких. Та колись та й варто розпочати. А ви вже дочікуйтесь нового її врожаю. Гарна справа в своєму саду мати свою хурму. Хоча б дичку. А ні, то буде на чому защепити й сортову.
Гіп! Гіп! Ура! Приїхала посилка з ягодами горобини білоплідної. Вид сорт, уточню. "Молдавської селекції" все що я зараз про то знаю. Від колеги, який ось так відреагував на моє запитання, чи не хоче їх мені продати. Прислав так, в подарунок. Тепер я йому винен. Розчавив пару ягідок. Насіння присутнє. То й дуже добре. Маю зуміти дістати його з ягід без втрат, й можна буде висівати під зиму. + ще одна нова культура в каталозі буде не лишня.
Приїхали сіянці лавриків. Дуже добре! Нехай зимують так як є в сховищі холодному. А весною розаджу їх по окремих контейнерах. Підгодую смачненько. Й буду підрощувати до того стану, щб заявлену мною добавлену вартість покупці погодились оплатити з радістю. А не з відчуттям, що їх в цей раз обманули. Вже маю деякий досвід по лавру. Він користується сталим попитом. За належної якості, звісно. В 5ти літрових контейнерах так шидко закінчився минулого разу.
Тож моя сьогоднішня поїздка в Турбів була не безуспішною по загальному підсумку. Чимось поділився я. Чимось поділились зі мною.
Й окреме зауваження. Ти, Хуйло кончене! А нам твої обстріли енергетики України по цимбалах! Всесь Турбів, як годиник, працює. Хто на генераторах, хто на власних сонячних електростанціях, та блоках безперебійного живлення при них. Налякав їжачка голою сракою, ущербне бридке створіннячко… Помилка Природи. Скоро ти само здохнеш! Не довго залишилсь тобі вже смердіти. Не довго. Просто повірте відьмаку.
Наша Україна, як той непереможний океанський крейсер з сигнальними прапорами на щоглах. «Веду вогонь. Йду своїм курсом». Нас очікує щасливе майбутнє. А прокляту в віках Підаруссію, НІ.
Після 17.00 подали електроенергію.
З низького старту, ставлю варити поїсти собаці з котами.
Далі за ноутбук. №№ транспортних декларацій сповістив. Нові замовлення підтвердив. Оплачені замовлення вже на папері.
Новини? З цим складно. Така маячня кругом тиражується. Не завжди безпечна. В інформаційному просотрі України ворог вільно маніпулює свідомістю споживачів інформації. То ж в нас війна… Й не на життя, а на смерть. Дивуюсь нашій безпечності.
14.11.2025.
Придумав що варто зробити сьогодні, й написав собі ж про те для наглядності.
Моркву переробити. Переробив. Помив. Почистив. Потер на терточці для корейської моркви, порційно рзфасував. Й поклав на вільне місце полиці в морозильній камері.
Кухня. Овочі з м’ясом птиці, й беконом з сливово виноградним соусом. Буде моїм сніданком. Й наскільки хватить, обідом, вечерею… От з соусом вгадав! Тіж складові в загальну масу продуктів віддають свої вкусові нотки загалу. Діли потім смак на 1000. А тут, феєрверк смакового задоволеня!
Собаці їсти зварив.
Кості собаці куплені ромерзлися вже на ранок. То я їх розфасував порційно й заморозив.
Посилторгом займався. Нові замовлення підтвердив. З уточненням, що лише за наперід оговорених умов. Бо «хто ж їх читає». Більшість платять. З тими й працюю. Дехто не побачив своєї вигоди. Тоді прощаємось. Це ж так просто. «Якщо Вам не підходить хоча б одна з умов, рекомендую відмовитись від заочної покупки,»… Що цікаво, що такі покупці й мені тоді не підходять. Тож розходимося полюбовно.
Обхід Розсадника допомагає привести свої думки в порядок. Тож гуляю з ранку садовими доріжками.
Що не зимує, все в сховище. Готував інжири,
виноград в контейнерах 0.5л.
Ущільнюючи їх в своїх ящиках. Поставив для наглядності такі ящики другим поверхом вздовж доріжки.
Посіяти барбарис Сільвер майлз. Посіяв. Доволі густенько.
Замочити насіння хурми. Замочив. Перед закладкою на стратифікацію важливо мінімізувти ризики. Тож й мінімізую.
Спробувати добувати насіння з горобини білоплідної, та піраканти. Упссс!!! Якось не зрослось. Помнив. Знав. Ніби… Та вечір настав куди швидше, ніж дійшли до того руки.
Збирати врожй ягід барбарису червонолистного. Зібрав. Навіть доволі багатенько вийшло.
Саджанці колекційні, недавнього придбання в сховище. Так й зробив. Точно сьогодні розсаджувати бажання не маю. Й необхідності такої нагальної немає. В сховищі вони перезимують може й краще.
Зібрав перших 4 відра чорних горіхів.
Добавити чорний горіх, в вигдяні його насіння в каталог, не меньше 1000 штук. Добавив.
Зняти з продвжу виногради в контейнерах 0.5л. Зняв. Перезимують в сховищі. Почнуть відростати, як доказ моєї теорії, саме такого способу зимування, поверну в продаж.
Взнати як садити спаржу. Взнав. В рядку через 35 см, точка росту нехай буде на глибині 10 см. Надіюсь автор відео знав, про що ділився з глядачами. Хочу мати грядочку власної спаржі в ґрунті. Ненакупишся… А голвне, ненаїздишся. Зараз «везти, це дорожче, ніж те, що везти». Дорогими стають досягнення цивілізації, такі як гіпермаркет. Як до нього долїхати.
Правив каталог. В продвжі жимолость японстка вічнозелена. 0.5л.
Плющ колхідський 0.5л.
А щось позначив, як продане. Й зробив невидимим для покупців. Щоб нанаганяти туги. Навіщо? Прийде час, відновлю в продажу. А не лише щоб мати змогу подивитсь на назви в каталозі, як то роблять інші продавці. З надією в такий шахрайський спосіб привернути до себе увагу. Я не як всі.
Новинами цікавився. Не радсні. Під час війни за власне житя, внутрішні вороги чинять шалений інформаційний тиск на свідомість українців маніпуляціями, що не додають єдності суспільству в боротьбі за власне виживання. Кремлю респект! Це ж скільки снарядів, ракет можна зекономити, посівяши смуту серед нас. Та вже вчені порахували в дослідах на лабораторних мишках. В 64 рази меньше потрібно буде витратити зусиль, щоб нас всіх гуртом знищити. Тож, думай, ТЕ.
15.11.2025.
Тезисно накидав в тексті плану робіт на день те, чим би було варто зайнятись сьогодні. Спираючись на наявні ресурси.
Часопис з самого ранку з Ворду переніс на сайти Розсадник. Доповнивши фарбами.
Обхід собі назначив. Гарно з ранку пройтись садовою доріжкою обабіч грядок, маточних рослин. Споглядати на досягнуте. Мріяти про більше. А з того й родиться новий план. То буде й більше.
Підготовлені ящики в сховище на зимівлю. Лише перевіз одну садову тачку їх поближче до сховища.
Зупинив посилторг. Одне замовлення, це саме інжири, що їхали в тій тачці. Заносити їх в сховище, щоб тут же виносити? Думаю, не варто.
Тож таки посилторг. 7 замовлень з тих що є на зараз оплачені, оперативно готуються до відправки. З попутною поїздкою позаплановою в Турбів. Чому 7, бо лише стільки по вільному часові встигається зробити. «Нічого особистого». Вже й готові. Вже й запаковані, Вже й поїхали.
А назад, з Нової пошти 2 посилки мені. З спеціями. Це для кухні. Ох розженусь! Й з підщепами. Тож моя програма майбутнього зимового жеплення набуває все більш реальних матеріальних обрисів.
Добути насіння з барбарису, піраканти, горобини білоплідної Кене? Фастігіата.
Посіяти все те насіння. От ні. Й в плані побували ці пункти. Й ні. Чомусь не зрослось. Оце що я написав, що робив до того, й що напишу далі, це був такий собі вихідний.
Я можу лінуватися як собі хотіти. Але є один чинник, який має вплив на мою лінь. Голод. Він так ще тихенько, тихенько постукав до мене. А я вже мчу на кухню. Що там? А нічого! Тож берусь куховарити.
Овочі з м’ясом домашньої птиці, й з беконом. Саме просте. Й мені саме смачне. Звісно з доступного.
А доступним є порційно заморожені по літніх цінах кабачки, баклажани, помідори, болгарський солодкий перець, 2 види зеленушки. Щось ще? З свіженького в глибоку велику сковороду натер, какришив: капусти, моркви, гарбуза, цибулі, яблука. Води добавив. Олії не рафінованої. Індукційна електрична плита. Готується.
Щоб смакувало краще приготував нову порцію комбінованої спеції. Перці: чорний горошком, мелений червоний гострий, коріандр, гвоздика, мускатний горіх, насіння вітексу св’ященного, італійські, та прованські трави, мої сушані пряні итрави, кукурма, сушені квіти лілейника… Щось ще? Не помню. Може. Кавомолка електрична це все перетворила за хвилину в пил. В муку.
Окремо до страви приготував до неї ж соус виноградно сливовий. З часником. Й тією спецією, що тільки що приготував. Їдюча… Перців не пошкодував в цей раз. Й вирішив експерементнути. Додав до того соусу яблуко. От непотрібно було цього робити! Зіпсував все! Смак яблука забив всесь унікальний букет смаків соусу. Ай! Та що вже поробиш? «Купили хрону, треба їстми». Цей раз буде так.
Солю йодованою сіллю вже прямо по тарілці. Так меньше споживаю солі. От біда. Й без солі зле. Й сіль то фактор, що наближає смерть. Й то конкретно. Тож я знайшов ту серединку, солити вміру по страві. Щоб смаковим рецепторам хватало її. Й не більше. А йод, то запорука світлого розуму. Ви не зали? Вчені кажуть, що людська цивілізація завдячує жінкам первісної доби людини, чи ще навіть приматам, що її передували. Поки чоловіки полювали за «мамоном», жінки по берегам морів збирали їстині дари моря. А це йод, й інші не меньш корисні складові тих дарів моря. Є ресурс. Є розум. Є людина. А немає, то й немає. Єволюція завжи може повернути хоч куди. Навіть в межах однієї особини. Не спостерігали?
Піролізний водогрійний котел відпрацював на деревені, що була вже однією ногою на «смітнику» лише декілька годин. В житлі тепло цілодобово. Завдяки теплоакумулятору. Гаряча вода в бойлері є. Й витрати на те мінімальні. Хто молодець? Я молордець! Бо це я так придумав.
Собаці й котам їсти зварив їх ячмінний куліш на кісточках. Доволі ще навіть мясистих. Остудив. Погодував. От вже й не голодують. А по них й не скажеш, що голодували. Не тут. Не про це місе. Навпаки. Чужий кіт підїає. Спочатку для проформи ганяв його. А потім подумав, а навіщо? Що я з того так сильно збіднію? Та ні. То вже він майже ручним став. Поважає мій особистий простір. Та не лякається.
Нові замовлення на протязі дня обробляв. Підтврджую. Про умови нагадую. Це важливо. Бо до поки я гроші не взяв, то не мої проблеми, що хтось щось зрозумів не так. От коли як взяв, то вже мої, виходить. А я так не хочу, через чиюсь дурну голову потерпати. Тож далі роздоріжжя. Хтось зі мною далі до свого успіху. Хтось гуляє городами. Вже чужими. Оплачені замовлення переношу на папір. Чекають в черзі на виконання.
Приємна новина! Й сьогодні були подяки. Дякую й вам! Нехай все росте. Все радує, вас, та оточуючих довгі, довгі роки. Робить нашу Україну більш квітучою.
Ввечері хіба новинами цікавився. Дивно. В нас війна. Не на житя, а на смерть. А ми дозволяємо ворогу безкарно колотити в середині суспільства. Як на мене, внутрішніх ворогів потрібно знищувати в першу чергу. А вже потім думати про фронт. Про транспорту інфраструктуру Підаруссії, яку потрібно одномоментно зупинити всю. Як найкоротший шлях до нашої перемоги. Бо як навпаки, то Україна стане, як те випите через маленьку дірочку соломинкою яйце. Пуста за змістом. Пуста за суттю. Й в захистників тоді виникне резонне запитання, а що я тут роблю, ризикуючи своїм життям щосекундно? Що захищаю? Пусту шкурпайку? А навіщо?!! Кому це потрібно? Й все! От України вже й немає. А з нею й кожного з нас. Схаменімося!
16.11.2025.
От вже й перевалило за половину жовтня. Й що я путнього натрудив за цей час? Так собі.
Але. Складаю план. Крок за роком. Хай навіть дібнеькими крочками. Та якщо щось робити, то й щось буде. А якщо ніііфііігааа не робити, то ніфіга не буде.
А що осилив вчера, написав про те сьогодні з самого ранку в часописі.
Далі варто зробити обхід. Висотуюсь на двір.
Застратифікував насіння хурми віргінської. Так би мовити, з низького старту. Чекаємо на результат.
Посилторг. Зовсім сьогодні не багато відняв в мене часу. Парочка замовлень. Новий покупець, як часи. Раз, два. Й вже є оплата. А пані, що купувла в мене вже в 2021м році траз, як мінімум, й ніби знає кухню з середини, почала мені коники викидувати. От ти те, а ти це… Та як скажите, пані, 800 гривень за годину додаткової праці погоджуйтесь сплатити по факту виконаних робіт, буде й те, буде й це. Уххх!!! «Образив». А ти мене ні? Я ж в умовах межі своїх повноважень чітко виписав. От за це й є мною заявлена ціна. Всі інші забаганки, хіба за окрему плату. Ні? Допобачення. Так й зробила. До вечора, бачу замовлення є вже нею видалене. Ну й добре. Бо воно ж краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. Чи мені роботи не хватає з адекатими? Вагон та ще й маленький возик.
Що вже оплачені замовлення, варто розпочати готувати до відправки. Ну, десь так як написав, так й сталося. «Розпочато». Накопаними вже є сіянці черешні. Там вона відразу є в декількох замовленнях.
Глиняна бовтанка в ванні зляглась на дні. Тож прийшлось підняти її до колоїдного стану. Готово! Тепер це дійсно глиняна бовтнака. Класична. Корені оброблені нею. Лишня глина стікає. Так краще буде сіянцям в дорозі. Хто про вас подбає, як не я? В в кожному розсадику бачили ванну з затвореною свіженькою глиняною бовтанкою? Може в одному хоч з десяти?
Дати раду підщепам. Дав. Розпкував мішки. В яких вони приїхали вчора Новою поштою. Дістав з них пучки з, купленими мною, підщепами. Є: шипшина, груша, яблуня, алича. Якість на вигляд доволі хороша. Далі ховаю все в сховище. В ящики з мокрою тирсою. Та де ни де з мокрим піском. Нехай чекають зими. Щеплення ж зимове.
Очистити насіння барбарису, горобини, піраканти. Посіяти їх. Очистив, й посівяв барбарис червоноплідний. 2 ящики, й то густенько. Очистив від мякоті всю піраканту Солейл де оро. Й розпочав очищувати горобину, я так розумію, Кене, фастигіату. Бо мені подарували її ягоди як, просто горобина, декоративна форма фастигіата. А колір ягід білий. Тож штучний інтелект варіантів не надав. Лише обізвав її, як горобина Кене. Вірити, звісно тому шучному, ну ще зовсім не інтелекту, ризиковано. Бо ніякий він не інтелект. Такий собі, від сили, логічний арифмометр, якого обманути самого, хибною інформацією... Це як 2 пальці об асфальт. Мав досвід подібну маячню від нього вже читати не раз.
Й все. Далі блекаут.
Фото в каталог. Коли? Хіба знайду в собі сили, як ввімкнуть знов електрику може. Хочу на те подивитись.
Тексти табличок нові готувати. А це вже точно іншим разом.
Ще за дня посадив спаржу на краю овочевої грядки по під огороржу. Маю тепер її 2 сорти в себе на овочевій грядці. Джерсі гігант. Й гібрид Вольтер Ф1. Почитав в Інтернеті, що за птиці такі. Та, там напишуть вам, що самі захочите про те прочитати. То вже потрібно дочекатись першого врожаю з них. Моя видова, й та нічогенько так мені смакувала. Надіюсь на краще.
Розпочинаю застосовувати куплені мною прянощі.
Сьогдні, це була кава з кардамоном. Я не великий фанат кави. Кофеїн, ще до мого безсоння, що лише ось недавно почало розсіюватись, все рівно як голвою об стіну з розмаху. Не варто… Розинний цикорій, чи як зараз, підсів на ДТЧ. Домашній травяний чай. З висушеним на ньому соком ягід вишневих. Моя ідея нова! Зпрацювала! Та, як добрий господар, маю на кухні пачку меленої кави, торгової марки Далмайр продомо, придбаної в одному з магазинів Мюнхена в Германії. Але, як є вже кардамон, то маю скоштувати каву з кардамоном. Бо давно на слуху. Приготував. До неї сир кисломолочний розігрітий, з сушаним меленим цвітом лілейника, й свіжозмеленою корицею. Також з нової покупки, паличками. Скажу, обалдєнно куди смачніша, за ту, що мав у споживанні раніше. Видно місце де вона вродила має, не аби навіть яке знаячення. Ця, з Індонезії. А минула, помниться, смутно правда, з Цейлону? Далі здобрив той сир ще й горіховою олією. Вимішав гарно. Висівкова булочка. В прикусочку. Не поспішаючи. Смакую. Не знаю, чи це такий ефект плацебо мені в голові спрацював? Та кава з кардамоном мені зайшла на 40 балів по пятибальній системі. Просто обалдєнно! Й десертик до неї пасував в тому ж класі. Вгадав зі всім. Отож беру тай дурняю себе. Вже мнуло «пацану» 65 років, а я лише, от сьогодні спробував на смак каву з кардамоном. Що? Зібрався 1000 років жити? Ще чого цікавого не коштував за свого життя? Ану?!!
А навіщо далеко ходити? Ось в сковороді, в холодильнику, ще є на порцію залишків овочів з м’ясом домашньої птиці, та беконом. Може обіграю, як нову страву, з новою сумішшю спецій?!! Що я нашаманив перед тим. В мікрохильовці все розігріваю з посоленим йодованою сіллю, та притрушеним тією спецією комбінованою, за мого нового рецепту. Щоб температура допомогла рокритися ароматам спецій, ще в тарілці, ще на язику. З окремо відвареним яйцем, скибочкою тоненькою чорного житнього хлібу… Щось мені сьогодні таланить на кулінарні задоволення. Вгадав й тут. Ще й як вгадав! Вже відпочиваю через відмкнення електрики. А кайф не покидає ще добрих хвилин з 10. От не кожного разу так вдається щось смачненьке собі приготувати поїсти. Ресторани, вишукані, дорогезні, аууу!!! Ви сьогодні програли. 1 – 0, в мою користь. От такої!
Ура! Прорізалась пані, що продавала в Фейсбдуці насіння лавру. Виявляється моє сповіщення, в Фейсбуці, про бажання купити в неї той лавр, попало в «спам». Звучить як якась маячня. Хіба в Фейсбуці є такий функціонал? Спам. Перший раз таке чую. Та добре. Давайте реквізити, платитиму. Правда не сьогодні вже. На рахунку моєму не густо. От як зароблю, відразу оплатю.
Пізно ввечері подали електроенергію. Намагаюсь використати це благо цивілізації з користю для себе.
Приготував вечірній перекус до домашнього трав’яного чаю. Й висівкової булочк. А саме, сир з сметаною, здобрені зернами кунжуту, соняха, крупкою кокоса. Сушаним меленим цвітом лілейника. Й спробував застосувати недавно придбану пряність, Бадьян. Спочатку просто так спробував її на смак, ту пряність. Сильна! Потім прочитав про неї. Ну давай випробовувати. Натер трішки. Вимішав. Смакую. Ні. Не з моїм щастям. Тут той бадьян зовсім не пасує до загального смаку страви. Чи мало дав? Щоб вже він грав основну скрипку в цему оркестрі смаків? Поки що не зрозумів. Та витвору кулінарного мистецтва в цей раз в мене не вийшло. Просто перекус.
