Продовження часопису Розсадника Декоративних культур Мирослава Гуменюка за жовтень 2025 року.
19.10.2025.
Пишу план.
Розвантажив сушарку. Що куди. Гарбуз до гарбуза. Перець, вже сушаний, в окремий пакет, й в холодильник. Зкелень кропу, петрушки, селери, салату рукколи втиснув в півлітрову баночку. ЇЇ в шафку на кухні.
Обхід зробив. Хоча погода тому не надихає. Мокро.
Садити в Д5 контейнери тис Фастігіата. Досадив. Вільне місце в ящику зайняв хебе.
Соус виноградний розфасувати в баночки з під приправ, 7 порцій вийшло. Й заморозити. Лінь гратися з стерелізацією мені щось. Заморозив. Як задумав, так й зробив. Залишком його в каструлі здобрював овочі з м’ясом. Й тут він пасував. Тож ідея робоча, той виноградний соус.
Чистити медвежі горіхи. Справився. Результат, пів 5ти літрового відра. Й здерті нігті. Потім пустив їх на воду. Пусті всплили. Викинув.
Посіяти медвежі горіхи. Запланував. Та не сьогодні.
Збирати малину. Ні. Не за такої погоди.
Просипати попелом підлогу сховища для дезинфекції. Переношу цю роботу на завтра.
Розпочати заности в сховище те, що там має зимувати. Дощем холодним? Ще не зима. Встигну.
Краще щось в хаті робитиму. Кухня? Так. Краще нехай буде кухня. Відварив порцію реберець свинячих. Остудив. Зняв з них м’ясо.
На кісточках зварив собаці, й котам куліш. Остудив. Погодував.
М’ясо з виноградним соусом послугувало непоганим обідом. Й тут він показав себе доречним.
Вділив свого часу посилторгові. Відпрацював по нових замовленнях. Підтвердив можливість виконання. Де те було можливо. На яких саме умовах робочими є мною заявлені ціни нагадав. Хто згоден платити, тому безцінна консультація. Оплачені замовлення переношу на папір.
Дещо вже й запаковане, й поїхало на Нову пошту. А чого очікуваити, коли є попутна поїздка.
Ввечері №№ ТТНок сповістив.
Отримав подяки за раніше виконані замовлення.
Й не лише. Один «пан» за ні за що, на рівному місці, оббрехав на Промі в відгуках. Мовляв, я не чемний. Воно хамло, сказало мені, що от тих біля 1800 подяк на Промі, то мене характеризують, як поганого продавця… Це чемно так сказати? Щось не сподобалось, не робив би замолвлення взагалі. Це ж так просто. От тепер співпрацюй з «чемнимии», що в рази дорожче тобі все продадуть. Ранене в голову. Все проїхали. ПЖЧС!!!
Такий собі день по результатах.
20.10.2025.
Що маю зробити для себе придумав.
Поїсти зварив горохово гарбузяний крем суп. Їсти можна. Та мій організм каже, що таки варто було приготувати йому овочеве рагу. Хотів як краще…
Запарив відразу 4 чашки розчинного цикорію.
Посіяв медвежий горіх. Вистачило врожаю зібраного мною в цей раз на 3 посівних ящики.
Посипав попелом підлогу в сховищі.
Розпочав перености в сховище маточні рослини, що не перезимують в 12л контейнерах на дворі. Нууу. Не рекорд. Та значно краще, ніж зазвичай моя спина дозволяла тієї роботи за раз зробити. Відразу вписую переміщені рослини в карту.
Попрацював на посилторг. Нові замовлення підтвердив. Умови нагадав. Всіх влаштовує. Майже всіх. Кого ні, попрощались. Як то кажуть «а ти походи по базару, поторгуйся». Оплачені замовлення відразу беру в роботу. Щось вже навіть розпочато комплектуватись.
Правив каталог. Відмітив продане. Роблячи його не видимим для покупців.
Знову відварив порцію ребер свинячих. Кості в куліш собачий. М’ясо в тарілку, й в холодильник. Пригодиться на завтра.
Попрацював в Інтернеті. Намагаюсь купити для підзимних посівів деяке цікаве мені насіння. А не все так просто. Щось вдалось. А щось в процесі пошуку.
21.10.2025.
План робіт на цей день собі склав. Причому в писмовому вигляді. Так потім краще його матеріалізую.
Правлю каталог. Бук, вільха, яблуні ряду сортів, вже в продажу.
Таблички ламінувати. + Розставити. Ага! Який спритний! Лише нарізав папір. Написав назви чоним маркером. Й все. День закінчився.
Заносити в сховище зимуюючі там маточні рослини. +. Доклав першу грядку 12 літровими відрами контейнерами. Й майже доклав по них 5ти літровими контейнерами. Поміж рослин, що в нижньому ряду.
Ремонтувати одиничними плодовими випавші маточні насадженя в 12 л контейнерах. Смеркатись стало раніше, ніж я б зміг приступити до цієї роботи.
Збирати малину. 3 літри! 6 стаканів по 0.5л.
Ну й відразу покуховарив з нею. Бо ж маю розуміти, навіщо я ту малину рву. Морська риба тушкована з цибулею, моквою, й малиновим соусом. Олійки. Водички. Спеції для риби фабричного фасування. Й моя авторська комбінація спецій. Сіль йодована. Повечеряв, навіть гарненько, такою цікавою стравою з задоволеням. Очікую на реакцію організму. Я ж не сам. Нас ціла команда в одному тілі. Моя свідомість. Мій організм. Й ціла цивілізація мікроорганізмів. Нікого немаю утиснути.
Запарив домашній травяний чай з висушеним на ньому соком вишень, літнього приготування.
Упссс! А булочки висівкові ситуативно закінчились. Оперативно знайшов їм заміну. Зварив гарбузяно яблучну кашу з вівсянкою. Подумав, подумав, ще добавив пучку сушаного винограду. Ну й ситності каші додавало одне куряче яйцє. (Більше в запасі не було). + чашка кислого молока.
Чому так швидко закінчився робочий день на Розсаднику? А кожен етап робіт по Розсаднику переривався етапом робіт в посилторзі. Нові замовлення підтверджував. З врахуванням умов, яким відповідають заявлені ціни. Більшість сприймають такий статус кво за норму. Хтось в офігіванії. Нічого страшного! Купите десь. Там буде по ваших правилах. Та офігіїте в яку ціну вам їх оформлять. Ті ваші хотєлки. Але то вже без мене. Я далі працюю зі своїми. Консультував. Замовленя оплачені переніс на папір. Гарна частина замолвлень вже й підготовлена, запакована, відправлена.
Ось тільки що сповістив №№ ТТНок.
2 посилки мені прийшло. Купую насіння під підзимні посіви. Лише вскрив пакети з отриманим. Й персвідчився в якісному виконанні замовлень. Нууу. Звісно побачу вже весною ту якість. По дружним сходам.
22.10.2025.
Маю на цей день плани.
Пройшовся по садових доріжках. Оглянув володіння. Відредагував побаченим власні плани.
Ще просунувся в переміщенні в сховище з заливних грядок тих маточних рослин, що гарановано під відкритим небом не перезимують.
Деякий час потратив на посилторг. Нові замовлення обробляв. Оплачені замовлення готуються до відправки.
Не оплачені за згодою сторін відхилені. А яке не за згодою, то з позначкою в пожитєвому чорному спмиску. Мені не хочеться ще колись мати контакт з такими людьми. Тому в такий спосіб захищаюсь від негативу.
23.10.2025.
План собі на день написав.
Посилторг. Й з ранку. Й на протязі дня відпрацьовую.
Обхід зробив.
Заносити в сховище рослини, що не зимують в контейнерах під відкритим небом. Ні. Не сьогодні
Ремонтувати маточні насадження плодових новими сортами. Мав.
Весь час. Чи майже вісь час, вдняли:
Комплектація нових замовлень.
Пакування.
Відправка.
Отримати посилку.Отримав.
+ на зворотньому шляку скупився в Турбові. Хліб. Кості собаці, крупи, олію, оцерт яблучний.
№№ ТТНок сповістив.
Власне от й день потратив на це. Був ще вечір. Та я з дороги ніякий.
Лише кухня, вірніще голод, не дає байдикувати по дорослому. На вечерю приготував морську рибу тушковану з цибулею, морквою, малиною. УГУ! Навіть нічогенько повечеряв такою рибкою. Остається ще й на завтра.
Попити запарив собі домашній травяний чай. З соком вишні висушеним на тому трав’яному чаї. Передбачливо заготовлений мною з літа. Маловато тієї вишні я додавав. Маловато. Але й так добре. Скільтки сьогодні коштує попити чогось гаряченького за одну чашку покупного?
24.10.2025.
Запланував свій робочий день.
Й розпочинаю його з обходу.
Дійшов до каштну їстивного. Побачив нападавші під ним каштани. Звбрав, які побачив. Переніс в альтанку. Врожай цього року скромніщий скромного. Та щось таки є.
Далі розпочав заносити а всховище маточні рослини в контейнерах 12л. Розпочав, це про сьогоднішній день. А взагалі то я вже туди їх дещо наносив.
Надоїло. Змінив роботу на ремонт маточників плодових в 12 л контейнерах, що в заливній грядці під хатою. Висаджую в них нові плодові. + осмокот 18 місячної дії. + зверху по розетці сортової садової полуниці. Мій новий експеримент.
Про все записую в генеральний каталог.
В перервах обробляю нові замовлення. Не густо. Як для такої золотої пори. Та часу відняла ця робота відчутно. Маю кожне замовлення підтвердити. Про умови нагадати. Необхідні консультації надати. Оплачені замовлення на папір перенести. Заплатили ще не всі. Й відчуваю, що й не заплатять. Деяким людям важко сприймати свіжу реальну інформацію. Кожен на своїй хвилі. А в умовах чітко написав. Якщо хоча б щось не подобається, краще купіть деінде. А неподобаєтся окремим унікумам, ВСЕ! Правда? Таки все? Тож краще попрощатись відразу. Якихось 150 – 300% до моєї ціни, й купите собі так, як вим зручніще. А я продаю, як мені зручніще. От тому й така різниця в цінах.
Кухня. Овочеве рагу з телятиною буде сьогодні на вечерю. Помідори, перець, баклажани, морква, цибуля, капуста, гарбуз, солодка кукурудза, малина підкислювачем. Олію добавляю в скромних дозах. Замінюючи її водою. Потім , щоб води було меньше в страві, досипаю вівсянку. Вона вбере лишню воду. Присмачив своїю авторською сумішшю спецій.
Попити зпрарив ДТЧ. Домашній травяний чай літньої заготовки. Відразу 4 чашки.
Собаці й котав зварив куліш ячмінно вівсяний на курячих лапках. Стигне.
Не надто був продуктивним день. Та й не проспав його. Тож, може бути.
25.10.2025.
План.
Обхід. Знайшов ще пару китях медвежогот горіха. Пару жмень їстивного каштану зібрав. «Немає, це ще нкезначить що немає.»
Посилторг. З ночі 2 замовленя бачу. Спішу підтвердити.
2 замовленя, що довго не оплатили, й не відмінили самотужки, відхилив я. А це закриває вікно можливостей авторам зробити потім ще раз замовити щось.
Виноград бланшував в гарячому содовому розчині, й закласв на сушіння в електросушарку.
Довантажив сушарку гріхами грецькими. Люблю споживати їх підсушеними.
Лише тепер йду на двір носити в сховище маточні рослини,
що не перезимують на дворі. Вже розпочав завставлят ними третю грядку в першій кімнаті. А навітьнепогано виходить. Однознвчно до сильних морозів все сховаю.
Ремонтував плодовий маточник в контейнерах 12. Де замість випавших екземплярів підсаджую нові сорти. + звержу ущільнюю кожен контейнер сортом садової полуниці.
Навряд чи в мене її купуватимуть за ту ціну, що є психологічно мінімально допустимою. Та то буде собі. Поласувати свіженькими ягодами. А не встигоатиму зїсти відраху, заморожу порційно.
Зварив поїсти собаці й котам. Остудив. Погодува. Порядок!
Ще мав дещо зробити. Та день десь подівся раніше.
Прочитав ряд подяк. Приємно усвідомлювати що є комусь потрібним в цей нелегкий час.
25.10.2025.
План на день склав. Написав.
Обхід. Знайшов ще пару китях медвежого горіха. Пару жмень їстивного каштану зібрав. «Немає, це ще незначить що немає.»
Посилторг. З ночі 2 замовленя бачу. Спішу підтвердити.
2 замовленя, що довго не оплатили, й не відмінили самотужки, відхилив я. А це закриває вікно можливостей авторам потім ще раз замовити щось.
Й на протязі дня заглядав в ноутбук. Він мене без роботи не залишає.
Виноград бланшував в гарячому содовому розчині, й заклав на сушіння в електросушарку.
Довантажив сушарку горіхами грецькими. Люблю споживати їх підсушеними.
Вділив увагу домашньому натуральному господарству. На протязі року, аж до нового врожаю, це скільки разів через цих, мною відпрацьованих пару годин, не буде в чеках з гастроному роздруковано окремих позиції? Багатенько...
Лише тепер йду на двір носити в сховище маточні рослини, що не перезимують на дворі. Вже розпочав завставляти ними третю грядку в першій кімнаті. А навіть непогано виходить. Однозначно до сильних морозів все сховаю.
Ремонтував плодовий маточник в контейнерах 12. Де замість випавших екземплярів підсаджую нові сорти. + зверху ущільнюю кожен контейнер сортом садової полуниці.
Навряд чи в мене її купуватимуть за ту ціну, що є психологічно мінімально допустимою. Та то буде собі. Поласувати свіженькими ягодами. А не встигатиму зїсти відразу, заморожу порційно. Зимою полуниця смакує по особливому.
Зварив поїсти собаці, й котам. Остудив. Погодував. Порядок! Всі ситі, й задоволені житям.
Ще мав дещо зробити. Та день десь подівся раніше. То нехай хоч так. Все рівно не пробомкав його. Щось корисне таки відклалося на моєму життжєвому шляху й сьогодні.
Прочитав ряд подяк. Приємно усвідомлювати що є комусь потрібним в цей нелегкий час. Садова терапія, то потужний засіб. Не відмовляйте собі в такому доступному способі відволіктись від поганих думок.
26.10.2025.
План робіт сам собі написав.
Обходом Розсадника розпочинаю свій робочий день. Й для здоров’я корисно, просто прогулятись свадовою доріжкою.
Посилторг конкурує за мою увагу, мій час, з Розсадником. Й куди подінешся. Уділяю увагу посилторгу. Варто час від часу подивитися, чи не має нового замовлення. Є! В живу підтверджую можливість виконання. Та на яких саме умовах. Ці умови є на сайтах. Та хто їх читає? Одиниці. А я по іншому не берусь за цю роботу. Або так. Або вам в іншому місці продаду, й за моїх умов. Хто згоден, тому реквізити на оплату. + корисним бонусом безкоштовні, та вкрай цінні консультації. Й хто хнає, що ви тільки що придбали? Ту рослнку за копійки, чи мій досвід, що перевершує витрачені кошти в тисячі разів своєю споживчою вартістю.
Вже значна частина оплачених замовлень зкомплектована.
Носити в сховище все, що не перезимує на дворі в контейнерах. Носив. В 2 заходи. Саме черга дійшла до колекції гібіскусів сирійських.
Й на диво, моя спина тій роботі не заперечувала. Чочеш, то носи. Ага! А голод каже, перевись. Послухався. З голодом сильно не поспориш.
Далі кухня. Основною стравою приготував собі овочі з м’ясом курки та беконом. Де були окремими компонентами: морква, цибуля, капуста, кабачок, гарбуз, помідори, зелень, яблуко, часник, баклажан. Олія. Підсів на нерафіновану. Вичитавши, що в рафінованій олії є залишки бензину розчинника. Навряд чи це є корисно. Спеція універсальна мого приготування. Щось ще? Солив йодованою сіллю вже на тарілці. Моя теорія підтримання балансу, стосовно одночасної шкідливості солі, й її життжво необхідного споживання. Одночасно з дотримання приємного смаку. Варто солити поверх страви. Тоді смаковим рецепторам буде її дость, щоб сказати моїй свідомості, що це смачно. А коли солимо під час приготування, то за явища дифузії сіль розчиняється у всему об’ємі страи. Й на тіж смакові рецептори її потрапляє в тисячі разів меньше. Тож автоматично пересол відбувається в тисячі разів більше за необхідного.
Знову прогавив купити вчсно до десерту висівкові булочки. А це біда? Ні! Ніскільки. Може навіть й навпаки. Варю на десерт гарбузяну кашу. Балансуючи загальний смак щей додаванням яблук, сушаного винограду. Щоб було ситніще + 2 курячих яйця, чашку кислого молока. Ну й якщо це каша, то має бути крупа. Замінюю рис вівсянкою. І вже в варіантах. Прямо по тарілці, раз притрусив натертим чорним гірким шоколадом. Раз посипав бджолиним пилком. А інші рази й так, без нічого смакувало. Таки десерт!
До домашнього трав’яного чаю літнього приготування. Якого я відразу запариив 5 чашок. Мало соку вишень я висушив на тому чайові. От тепр розумію, що мало. Тож по пучці ягід малини кинув в цей раз в кожну чашку. От тепер смак гармонійним став в того ДТЧ. Домашнього трав’яного чаю. З молодого листя: малини, шовковиці, винограду, вишні, смородини чорної, гінкго білоба, бархату амурського. Трави меліси лимонної, вербейника монетчатого. Може згадати щось забув? Можливо. Та то вже дрібниці.
Таки забув. Згадати про те, що кожна чашка такого чудового напою, це невеличкий мінус в чекові з гастроному. Така собі теорія малих кроків в досягнені успіху економічної незалеженості від голобальної торгової мережі, що має 95% з ціни товару нам запрпонованого, через всього лиш одну чашку смачного напою домашнього приготування. Кожен раз.Так не хиленько, бути монополістом. 95%!!! + в моєму випадку, 12 кілометрів до магазину на паливі що по 40 копійок з цінником на АЗС 50 гривень +. Ну й потім назад, додому. Ще раз по стільки. Сюррр. Дикий сюрр. Як там на тій свинособачій мові писав поет? «Где деньги, Зин?»
Ознайомився з рядом подяк, за недавно виконані замовлення. Дякую й вам. Нехай ваші сади квітнуть ще краще. Сади України. Що обов’язково переможе ту гнилу прокляту Підаруссію. Майте віру в нашу неминучу Перемогу. Вона нас робить в сотні разів сильніщими. Й заставляє наших ворогів помирати цілими лавами з відчуттям звірячого страху. Який має на генномум рівні закарбуватися в тих хто таки після цієї війни виживе в тій проклятій Підаруссії. Слава Україні! Смерть ворогам...
27.10.2025.
Придумав що маю зробити сьогодні. Що придумав, написав в план дій на день.
В часопис вписав про події, та звершення минулого дня.
Обхід зробив. По короткому маршруту. Та й того досить. Маю тепер свіжу уяву, що варто зробити в недалекому майбутньому. Це щоб без паніки. Великі задачі потрібно дробити в своїй уяві на завсім дрібненькі, посильні навіть чахлику, кроки. Й тоді все вдастся.
Носити в сховище все, що не зимує в контейнеорах на дворі. Запи сав собі на сьогодні в план. Так. Носив. А що заніс, відразу вписую в карту грядок в сховищі. Й це вже закінчується третя там грядка. Все. В першій кімнаті сховища, що примикає до пандуса, місця вільного немає. Хіба другим поверхом 5ти літрові контейнери на 12 літрові. Першу грядку так вже заставив.
Сіяти з протуювачем Максимом. Розвів в воді отраву цю. Заправив 2х літровий бризкунчик.
Й розпочав. Заклав на стратифікаццію каштан їстивний.
Насіння магнолії Суланжа.
Зібрав та посіяв насіння кленів Гіннала, й Польового. Ясену плакучого. Цікаво. Який відсоток сіянців збереже материнські властивості плакучості?
Замочив насіння лавровишні. Взавтра посію. Нехай нап’ються.
Фото в каталог. Мав робити. Та не встиг. Чи то таке оправдання собі придумав. Як там я кажу часом? Сама краща брехня, то правда. Бо ж дійсно не встиг. А чи хотів? Симптомчик.
Посилторг віднімає не мало робочого часу. Нові замовлення обробляв. Підтвердження. Умови, консультації. На папір. В роботу. Не як минулими роками. Та часу відняла ця робота відчутно.
Більша частина з них вже й запакована. Й поїхала. Зустрічайте!
Ввечері №№ ТТНок сповістив.
То якщо так дивитись на картину в цілому, то й непогано.
Хоча про багато чого міг лише помріяти. Се ля ві.
Намагався взнати новини. Й знову засилля сірого інформаційного шуму. Що його генеруюнь нездари. Клікбейт зашкалює. Старе видають за нове дешевими брехливими прийомчиками. Вже раз озвучену новину кидаються дублювати всі… А як з умовними рефлексами? Ви не подумали, що вони залізобетонні. Потхеньку в мене лише згадка прізвища забрехавшогося диктора викликає алергію. Ні, ні, ні! Йду далі. Та все ж дещо для себе прояснив. Нам надзвичайно важко. З усіх боків. Та все що нас не може знищити, робить лише сильніщими. Таки Підаруссія смертна. Й ми це доводиимо. Крок за кроком. Як вспомню, так здригнусь. Це ж скільки ще кілометрів до того Сахаліну… Чонрий гумор. Для Підаруссії, чорним він є.
27.10.2025.
Придумав що маю зробити сьогодні. Що придумав, написав в план дій на день.
В часопис вписав про події, та звершення минулого дня.
Обхід зробив. По короткому маршруту. Та й того досить. Маю тепер свіжу уяву, що варто зробити в недалекому майбутньому. Це щоб без паніки. Великі задачі потрібно дробити в своїй уяві на завсім дрібненькі, посильні навіть чахлику, кроки. Й тоді все вдастся.
Носити в сховище все, що не зимує в контейнеорах на дворі. Запи сав собі на сьогодні в план. Так. Носив. А що заніс, відразу вписую в карту грядок в сховищі. Й це вже закінчується третя там грядка. Все. В першій кімнаті сховища, що примикає до пандуса, місця вільного немає. Хіба другим поверхом 5ти літрові контейнери на 12 літрові. Першу грядку так вже заставив.
Сіяти з протуювачем Максимом. Розвів в воді отраву цю. Заправив 2х літровий бризкунчик.
Й розпочав. Заклав на стратифікаццію каштан їстивний.
Насіння магнолії Суланжа.
Зібрав та посіяв насіння кленів Гіннала, й Польового. Ясену плакучого. Цікаво. Який відсоток сіянців збереже материнські властивості плакучості?
Замочив насіння лавровишні. Взавтра посію. Нехай нап’ються.
Фото в каталог. Мав робити. Та не встиг. Чи то таке оправдання собі придумав. Як там я кажу часом? Сама краща брехня, то правда. Бо ж дійсно не встиг. А чи хотів? Симптомчик.
Посилторг віднімає не мало робочого часу. Нові замовлення обробляв. Підтвердження. Умови, консультації. На папір. В роботу. Не як минулими роками. Та часу відняла ця робота відчутно.
Більша частина з них вже й запакована. Й поїхала. Зустрічайте!
Ввечері №№ ТТНок сповістив.
То якщо так дивитись на картину в цілому, то й непогано.
Хоча про багато чого міг лише помріяти. Се ля ві.
Намагався взнати новини. Й знову засилля сірого інформаційного шуму. Що його генеруюнь нездари. Клікбейт зашкалює. Старе видають за нове дешевими брехливими прийомчиками. Вже раз озвучену новину кидаються дублювати всі… А як з умовними рефлексами? Ви не подумали, що вони залізобетонні. Потхеньку в мене лише згадка прізвища забрехавшогося диктора викликає алергію. Ні, ні, ні! Йду далі. Та все ж дещо для себе прояснив. Нам надзвичайно важко. З усіх боків. Та все що нас не може знищити, робить лише сильніщими. Таки Підаруссія смертна. Й ми це доводиимо. Крок за кроком. Як вспомню, так здригнусь. Це ж скільки ще кілометрів до того Сахаліну… Чонрий гумор. Для Підаруссії, чорним він є.
28.10.2025.
Часописом зайнявся з самого ранку. Раз не знайшлося натхнення зробити цю роботу ще з вечора.
План робіт на день для себе написав. Й це гарно допомагає мені слідувати в досягненні більш великих цілей, через маленькі кроки в їх реалізації
Кухня. Ото як їсти захотів. А вже немає чого, то відразу берусь куховарити. Я не прибічник магазинного фастфуду. Їжа власного приготування, й смачніща, й корисніша, й дешевша, що немаловажно. Сьогодні приготував собі поїсти овочі з м’ясом, та беконом. Й все з сезонних заготовок по найвигідніших цінах. Помідори, баклажани, перець болгарький солодкий, кукурудза відварена, кабачки, морква, цибуля, капуста, гарбуз, часник, зелень, яблуко, та малина, в якості підкислювача. Олія не рафінована. Спеції мого комплектування. Йодована сіль, вже по страві на тарілці.
Попити маю запарений відразу в декількох чашках домашній травяний чай. Докисляю його ягодами малини свіжозібраної.
Обхід ранішній, це має бути обов’язково. Й як прогулянка для тіла. Й як прогулянка для мозку. Очі щось побачили. А розум відразу складає це в композицію мапйбутніх дій, зусиль.
Далі носив в сховище 12 літрові відра контейнери з рослинами, що точно не перезимують в них на дворі. В же мав сумний досвід. Більше ризикувати не хочу.
Посіяв під зиму насіння лавровишні. Зазвичай її лише черенкував. А хто сказав, що сіянці це гірше? А от побачу по результату.
Фото в каталог зробив. Вже й в каталозі нові товари, чи відновлені в продажу. Медуниці: крупнолистна, та Леопард. Меліса лимонна, Арабіс рожевий, Жимолості виткі Гекрота, та рожева. Про що сповіщаю садівничу спільноту й в Фейсбуці.
Посилторг. Конкурує за мій час. Й так гарненькоо його сьогодні в мене відняв. Нові замовлення підтвердив. Про умови нагадав. Хто готовий платити, тому цінна консультація. Такий собі ботус від Гуменюка. А куди я ті знання подіну? В могилу не заберу. То лохотрон під назвою релігія придумала вам казочку про загробне життя. Веглекислий газ, аміак, компост, що утворюються з мертвогол тіла, в собі не багато знань заберуть. Лише хіба якщо поділитись тими знаннями ще з кимось є шанс їх зберегти. Далі оплачені замовлення переношу на папір. Й в роботу. Хто не згоден з умовами купує десь. Але дорожче. Й тут роздоріжжя. Хто сам відхилив своє замовлення, той може потім вернутись ще в мій каталог. Кого я видалив, ні. Такі правила. Мої правила.
Шукати підщепу для програми зимового щеплення. Написав собі в план на сьогодні. А проблемка! Ага! Проблема. Рік невдалий. Весняні сходи постраждали від кліматичних аномалій. Тож пропозицій мало. Й по цінах, що за здоровим глуздом. Та… Може й знайшов.
Купив сортові троянди на маточники. Непогану колекцію, як на мене. Чекаю на посилку. Купив сіянці сосон гірських, та ялини колючої для подальшого дорощування в контейнерах вже. Вони в мене були в продажу, та розкуплені без остатку доволі давно.
Йдуть, не перестають, подяки за недавно виконані замовлення. Й за теж одне «фе» прочитав. Пані за «3 копйки» розмріялась купити не розсаду, а кущі з її зріст розмірами, так виходить з логіки побудови речень. Заспокоїв. Десь так з кінця травня зміните своє ставлення до покупки. Це звісно, як посадите ту розсаду, й доглянете належним чином, а не викините, як вам було захотілось.
Малини нарвав 2 літри. Заморозив 4 порції по 0.5 літри. Осінній сад все ще є джерелом моїх харчів. Воюю, як можу, з кожною стрічкою в чекові з гастроному. Там шаленні переплати торговим глобальним мережам. Скільки не ганяйся, не нздоженеш збільшенням кількості виконаної роботи за гроші. Тож навіщо мені ті перегони? Посидів на лавочці під кущами малини. Погрівся на осінньому сонечку. Отримав естетичне задоволення. Й це все як бонус.
Так ніби день не самий пропащий видався.
29.10.2025.
Визначився, що варто зробити сьогодні.
Звісно продовжив носити в сховище рослини маточні, що гарантовано не перезимують на дворі.
Посилторгу віддав свій робочий час. Обробив нові замовлення. Оплачені замовлення вже в роботі. Під попутну поїздку до Турбова вдалось більшість з низ підготувати, та запакувати. Вже й поїхали. Зустрічайте, №№ ТТНок сповіщаю. Не всім. Одієї квитанції не бачу. Так подзвонив. Варто лише знати, що посилка їде. ЇЇ можна отримати й за власним приізвищем, та № телефону.
Дещо змінив каталог. Добавивши туди гортензію волотису Полар бір, та бересклет жовтооблямований на штамбі. На більше мого натхнння не вистачило. Осіння хандра? Це щоб я когось на цю роботу найняв, то вигнав би ще в той же день. А від себе куди подінешся?
«Голод не тітка». Хочу їсти. Тож бігом куховарити. Сьогодні основною стравою буде морська риба тушкована з морквою, цибулею, гарбузом, в томатно малиновому соусі. Забагато дав рідини. Експерементую додаванням вівсянки. Щоб ту лишню рідину вона взяла на себе. Що сказати? А не прогадав. Нормально! Ще стану фанатом кухні з морепродуктів. Книжка ж пише, що в тижень має бути 2 рибних дні. То чого опиратися? Варто лише робити все так, щоб подобалось.
Друга страва, сирний десерт з яблуком, гарбузом. А в другому варіанті, й мрковкою, з додаванням для смаку кожен раз імбиря. Виручає морковна тертка. Форма подрібнених інгриієнтів має для мене не меньше значення, окрім чудового поєднння їх смаків.
До домашнього травяного чаю, таки ще й підкисленого ягодами малини. Та з висівковою булочкою. Саме те! Турбуюсь вже за долю інших моїх заготовок. Морожених, та сушених. Мабуть деякий час вони будуть в запасі. До поки є свіжі яблука, морква, та гарбузи.
Ну дуже біденьким був день на мої трудові досягнення. Та вже є, як є.
30.10.2025.
План того, що варто зробити сьогодні для себе написав.
Розфасував порційно, й заморзив бекон, та курячі лапки для собаки. Є запас. Й цеи добре.
Обхід садовою доріжкою роблю з ранку. Й відчуваю вже на цьому етапі, що навряд чи всім моїм планам судилось сьогодні збутися. Щось мій опорно руховий апарад занадто хворобливо реагує на холод. От такої! А це ще що?
Носити в сховище по 2 12 літрових відра контейнери з маточниками троянд я сьогодні не зміг. Ні. Пару відер таки заніс. Одну ходку. Й того виявилоось досить, щоб зрозуміти, що, НІ.
Сіяти: Бархат, гібіскуси суміш, та видовий. Написав собі в план. А насіння де? Ще на рослинах. Тож лише нарвав ягід бархату амурського. До коробочок з насінням гібіскусів лише подивився. Сортові зелені. Цей рік їм є невдалим. Все. Забули. Видовий гібіскус сирійський в кращому стані. Добре. Маю на увазі.
Барбариси. Горобину скандинавську. Були в сьогоднішньому плані. Про барбариси помню. Врожай ягід горобини скандинавської зібраів. Не багато. Та й те добре. Скільки є.
Потягнуло продовжувати збирати врожай яблучок з маточного дерева яблуні плакучої червоноплідної. 5ти літрове відеречко на виході. Й це дааалеко не все що вона в цей рік для мене вродила. Розчавив пару яблучок. Насіння гарне. Стигле, виповнене. Тож варто сіяти її багато. Й на мою думку, не лише в якості декор, а й як майбутню підщепу.
Адже в недавньому намаганні куптити підщепи для моєї програми зимового щеплення бар’єром був не лише дефіцит цього, зазвичай копійчаного товару, а й ціна. Сміття по 4 – 5 гривень за штуку. Якісні відібрані екземпляри по 7 – й більше. Ви жартуєте?!! Самі на них защіплюйте за такої ціни. А потім намагайтесь самі й продати. Я своєму клубові постійних покупців за таких нових цін навіть не хочу щось намагатись пропонувати. Ще пенсії іх, й зарплати бюджетників не як в Швейцарії, чи, наприклад, Норвегії, щоб над людьми знущатись такою собівартістю.
Фото в каталог. Зробив. Та руки чомусь в мене дійшли добавити в продаж не все заплановане. Трояна на штамбі лише на фото. А, Яснотка жовата Варієгата,
та гепатика,
вже в каталозі в режимі продажу. Про що сповістив також в Фейсбуці.
Маю можливість. Маю бажання. Реалізую те бажання. Час від часу пасусь свіженькою смачною стиглою малиною прямо з куща.
Та щоб бути дійсно ситим того замало. Приготував собі поїсти овочі з м’ясом курки, та беконом. Не знаю поточних цін на харчі на тепер. Та чомусь думаю, що вони не такі низькі, як ті, за якиими я зробив заготовки. Тож давай витрачати ті заготвки. В велику глибоку пательню влив небагато олії. Та розуміючи, що жарене то, не корисно для організму, доливаю води. Тепер страва буде тушкована. З морозильної камери взяв по порції: помідор, баклажан, перцю, солодкої кукурудзи, зелені різної 2 порції, малини. Свіженькими чекали цього часу капуста, цибуля, морква, яблуко, гарбуз.
Змолов нову порцію спеції комбінованої з насіння: вітексу св’ященного, сумаху оцтового, нігели, тмину, кропу. Коріандру, гвоздики, мускатного горіха. Перцю меленого гіркого, сумішів магазииних трав італійських та прованських, й пучку взяв сушених пряних трав з баночки моєї недавньої заготовки.
Присмачив страву такою цікавою ораигінальною спецією. Перша ж дегустація дала позитивний результат. Смачно!
Поавда моє приготування собі поїсти було з пригодою. Вимкали електорику. Результат ворожого враження нашої електромережі.
Та я в цей час не голодував. Був запарений домашній травяний чай, А я ще до нього зробив сирно гарбузяно яблучно моркв’яний десерт, з ложкою олії, зернами кунжуту, соняха, та кокосовою крупкою. Підсамений імбирем. Навіть нічогенький перекус собі влаштував.
Посилторгом займався на протязі дня. Самих замовлень було не багато. Та уваги моєї потребували. Щоб вчасно підтвердити їх. Про умови, яким відповідає заявлена ціна, нагадати, зхоча вже й заздалегідь надруковані були на сайтах. Й з цього моменту діли всі замовлення на 2. Хтось заплатив. Хтось пішов далі шукати кращої долі. Що я, звір? Щоб тому навіть подумати завадити. Звісно пошукайте. Може й знайдете дійсно собі щось краще. А я працюю далі з своїм клубом покупців. Якісно консультую. Тексти замовлень вже оплачених переношу на прапір. Вибрані в замовленнях рослинки з радістю очікують щоб переселитись з тісних грядок в свої нові прекрасні просторі сади. Й ця робота мене займає без залишку вільного часу. Тож хто пішов, зробив гарну послугу тим, хто зі мною. На всіх мене точно не хватило б. Й прийлося б тоді застосовувати непопулярі, соціально несправедливі міри. А саме, підняттям ціни відділяти тих, кому я в силі домогти, від тих, кому ні. Адже ситуація сладається така, що мої пропозиції будуть наджзвичайно цінними саме для тих, в кого бюджет є обмежений. А планів покращити свій сад аж до неба. Тож все «пучком». Що не робиться, все до кращого.
А вірність вибраної мною стратегії підтвердили й сьогодні цілий ряд щирих подяк. Що ви? Що ви?!! Це я дякую вам! Дякую, що в ці нелегкі часи знайшли в собі сили, й натхнення робити сади України ще більш квітучими. Ще більш прекрасними. Тож, слава нашій Україні. Й «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці». Й. «запуємо ми браття у своїй стронці». «Душу й тіло ми по положим за нашу сводобу». Й кладуть свої, тіла, й віддають душі, наші героїчні захистники. Дякую Вам за захист, й ще один день життя. Героям слава в віках!
31.10.2025.
Й що я можу зробити корисного для справи сьогодні? Подумав, подумав, й розпочав, що надумав, втілювати в життя.
Вділив своєї уваги часопису.
З ранку роблю обхід Розсадника садовою доріжкою.
Розсадив пару екземплярів плюща Професор Сенета під маточне дерево медвежого роріха. Того, де вже розміщені маточні грядки з гепатикою, та галантусом карпатським. Вони знаходяться дещо поодаль під прєкцією крони дерева. А плющ має зайняти територію власне біля стовбура. З можливістю на нього залізати за бажання. Як ідея? А ідея має прижитися. Бо тримати маточники плющів в великих контейнерах занадто трудозатратно. Й не стабільно. Умудрився втратити колекцію своїх сортових плющів, експерементуючи з умовами зимування їх в відрах контейнерах. Хоча в контейнерах Д5 вони ж, чудово просто себе ведуть. От такий теплотехнічний парадокс.
Гарненько просунувся в переміщенні маточних рослин в контейнерах з заливних грядок в сховище. Та є ще чого багато на зиму туди ховати. Не варто сильно розслаблятись.
Займався ремонтом свого водяного опаленя. В теплоакумуляторі зявилась дірочка тоньша за кінчик голки. Думав зашмаркаю її електрозваркою. Та криворукий! Лише пропалив діру побільше. От тепер до вечора тазиком ношу воду в каналізацію, що з того теплоакумулятора через ту дірку витікає. Витече. Тоді продовжу усунення аварійної ситуації.
А тим часом комфортний мікроклімат в хаті підтримує мій кондиціонер. Й я б сказав доволі ефективно. Він більше часу не працює, ніж працює. Та скрута в глобальній мережі електропостачання визвана ворожими враженями, заставила мене вийти з моєї зони комфорту. Підставивши плече допомоги, зменшити споживання електрики до можливого мінімуму. Й спробувати відмовитсь від такого способу обігріву житла. Та перейти таки на обігрів від піролізного водогрійного котла. А це щей мінус витрати електрики на підтимання в бойлері гарячого водозабезпечення температури води на її необхідній для господарських, та побутових цілей рівні.
Посилторгом займався деякий час. Обробив нові замовлення. Підтвердив. Про умови нагадав. Оплачені замовлення на папір. Авторам важливі консультації надав. Хто передумав, кому було важливіще «шашечки, а не їхати», чекаю, коли своєю рукою відхилить замовлення. 2 в 1. Так вимагає Пром. Бо якщо я позначу, то лише за умови поганого відгуку про покупця.Й я використовую застосунок відгуків про покупців в якості інтерактвного пожиттєвого чорного списку. А це вже куди гірше в наслідках, за забаганки дурнуваті Прому. Адже можна «погуляти по базару, поторгуватись» та все ріно мої пропозиції кращі. Та з якогось моменту не для всіх. Хто «умудрився» вписати себе в ПЖЧС, вже не може скористатись моєю пропозицією…
Кухня. Бо хочус їсти. Овочі з м’ясом, та беконом основна страва. Каструльку курячих яєць відварив. Десерт з сиру кисломолочнорго, вареного курячого яйця, сушаних грушок, зерен соняха, гарбуза. Чіа, кунжуту, льону, та крупки кокосової, з какао порошком. Це до домашнього трав’яного чаю з висівковою булочкою з дивним брендом «мандрики». Від слова мандраж? Чи мандрувати? Не важливо. Головне, що саме вони мені найкраще заходять
В якості перекусів просто б’ю просушені грецькі горіхи, й їм їх як окрему страву.
Люди сьоогодні написали декілька подяк. Надихає мене. Читають й інші. А це таке собі «сарафанне радіо» вже працює. Немає потреби тратити лишні гроші в рекламу. Самі собі формуєте ціну в прийнятному рівні. Без складової покриття витрат на платну рекламу. А ви ціни на ню бачили?!!
Послочку не маленьку отримав. Моя нова колекція сортових троянд. Ну, 2 роки мінімум, маєте потерпіти, до того моменту, коли ці сорти з’являться перший раз в каталозі.
Покази з електролічильника зняв. Застосував.
Аванс на право користуватися інтернетом оплачений. Не без викрутасів. Платити. А грошей на картці вже немає… То я попросив пані саме таку суму, як її замовлення коштує, оплатити за цю послугу за мене.
