Часопис Росадника декоративних культур Мирослава Гуменюка за серпень 2025 року.

1.8.2025.

План, що варто зробити собі склав.

Ранок сонячний, тож розвертаю сонячні батареї домашньої сонячної електростанції на схід. Працюй!

Обхід Розсадника зробив. Побачив поточну ситуацію.

В контейнери Д5 розсаджував вкорінені живці бересклету безіменного. Я його обізвав жовтоблямованим крупнолистним. Дуже умовно, що крупнолистний. Але листя дещо більше за те, що в бересклету Форчуна Емеральд голд. Але кущики більше тягнуться вверх. Тож відміна є.

Війна з бур’янами. Й в теплиці №2. Й на грядках зі сходу від сховища з саджанцями в контейнерах Д12.

Мікро відправка попутна. 2 замовлення поїхало. Зустрічайте!

Були нові замовлення. Підтверджую. Умови нагадую. Консультую. Є оплати. А є, й не є. Ну, не є, тай не є. Працюю з тими, що є.

До вечора отримав відгуки про отримані замовлення. Хтось задоволений. А хтось й ні. Нова пошта не зовсім дбало довезла їх посилки. А мені в одній фразі, й підозра, й звинувачення, й вирок. От такої! А я тут до чого? А ТИ не так запакував!!! Та так! Як ТИ мені делегувала те зробити. Згідно наперед заявлених умов, й головне, їх оплати. За більше мені НЕ ПЛАТИЛИ!!! Аууу!!! Не платили… Тож нам немає далі про що вести мову.

Зуб. Болить далі. Й далі вихідні. Тож рву плани на день. Й їду в зубну поліклініку. Розпочав лікувати хворий зуб. Біль пройшов. А з ним й біль голови. То це так зуб давав на горлову? Цікаво.

Ну й вже як я тут, в Вінниці, то заїхав в Вінницьку реберню. Мені там зібрали 5ти літрових відерець купку. Буде в що далі пересаджувати рослини з менших контейнерів на майбутні маточники.

Ще заїхав до колеги. Віддав невеличкий борг. Поспілкувались.

В Турбові аптека. Й додому. От день й пройшов. Перший день останнього місяця літа. А роботи літньої ще не зробленої… Хмара!

 

2.8.2025.

План робіт для себе склав.

З ранку заставляю працювати домашню сонячну електростанцію. Розвернувши з вечірнього західного положення сонячних панелей на східне.

Заповнюю заливну грядку новоселами маточних рослин. І не тільки. 1 ряд винограду. Пам'яті вчиителю

1 ряд чорної смородини.

1 ряд ялиці (піхти). От чому, «і не тільки». Ялиця має вирости до розмірів новорічної ялинки в нас. Далі знову 1 ряд чорної смородини окремим сортом Арінка.

Й лише тоді ще 1 ряд винограду Красава.

Далі сородини чорні Тайдо.

Та Услада.

Ще вліз ряд винограду Рембо.

 А за рядим смородини чорної Ювілейна Копаня місця зосталось вільного не багато.

Та чим ближче до обіду, тим більше хочеться їсти. А ну її ту роботу. Розпочав займатись кухнею. Як там мої дикороси? А чому, дико? Коли в мене на грядці так гарно розрісся портулак городній. Нарізав соковитих пагонів портулаку. Молодої кропиви, фенхелю, селери, цибулі слизуну. Помив, відварив. Блендером відварену зелень перетворив в пюре. Збагатив кисломолочним сиром, вареними яйцями, олією. Додав спеції моєї комплектації.  Склад її я описував раніше. Посолив. Придав ще ліпшого смаку часником. Підкислив дещо ягодами червоної смородини блендером перебитими в рідину. Й в прикуску з вже польовими смачними помідорами, й чорним хлібом такий непоганий обід мав в цей раз. Аж самому сподобалось.

Попити кожен раз готую домашній трав’яний чай.

Дещо часу відняв посилторг. Нових замовлень сьогодні не багато. Та були. Підтвердив можливість їх виконання. Та саме за яких умов. Адже далеко не всі їх читають перед тим, як робити свої замовлення. Ну й звісно консультую в вузьких для розуміння садоводами питаннях. Їх успіх, це мій успіх. Це наш успіх. Хто вже заплатив, те замовлення готове до виконання. Й знову, найбільше часу витратив на замовлення, які довго не оплачували. А ще хто й не бажає кумунікувати, тих, за умовами Прому маю позначити, як не добропорядних покупців відповідним відгуком. Та це само по собі дрібниця не варта уваги. А от що я ту систему відгуків пристосував собі як інтерактивний пожиттєвий чорний список, це варто уваги. Й надалі моєї, й читачів. Будьте коректними в своїх вчинках. Відмовились від замовлення, позначте його своєю рукою, як відхилене. Адже, якщо я це зроблю, то, ВСЕ! Наступного разу вас вже тут не буде. А статистика каже, що раз в 3 роки, буквально в кожного мого покупця таке бажання з’являється. Зробити ще хоча б оду покупку. Та отримати бажане можуть лише ті, що не в ПЖЧС. Пожиттєвому чорному списку. Маю упередження, «горбатого, хіба що могили виправить».

А от з цього місця я на роздоріжжі. Сьогодні Шкреки. Перша субота серпня. А з ранку я ще не вирішив, що готовий поїхати на шкреки. Через мій вчорашній візит до зубного лікаря. Сказала, болітиме. Але куплені в аптеці таблетки, схоже виявились вдалим засобом проти болю. Мене вже питали читачі, що таке шкреки. То от що я тоді відповів: На місцевому сленгові, дослівно, жаби. В літературному перекладі, також жаби, жителі річки Південий Буг, Це ми малими. Як ті жабенята в калабані. Коли річка Південний Буг в селі Уладівка, була місцем нашого колективного цікавого повсякденного дозвілля. Ловити рибу. Грати в водяного квача, пекти бараболю осінню в золі, там же біля річки. Гратись в жмурки в густих вербових кущачках, в війну, на широкому заливному лузі. Роки минають. Та забуватись про маленький Рай на Землі, де нам поталанило рости, не хочеться. От й виникла традиція кожної першої суботи серпня збиратись разом на "Шкреки".

 А тут ще й брат Олег подзвонив. Підбадьорив. Приїжджай… Й я оперативно вирішив питання з транспортом й поїхав. Й не пожалкував. Зустріч була вкрай душевною, приємною.

Дякую що ви всі є! Мені, схоже вкрай поталанило, мати таке дитинство, з тами світлими добрими дітьми, Людьми. Саме так, з великої літери.

 3.8.2025.

Маю плани на цей день.

Й знову ранок сонячний. Не гріх попрацювати домашній сонячній електростанції. Роблю все, щоб працювала. Вона в мене на ручному управлінні. На автоматику не заробив. Тай не ставив такої задачі перед собою. Бо експериментальна. Що сказати, в принципі експеримент вдалий. В кожній хаті має бути своя домашня електростанція. Лише не економити на потужності. Рахувати потрібно не за максимально можливою потужністю, а за реальною, в кожен момент її користуванням. Щоб хватало. Для того й експеримент.

Далі берусь розсаджувати в контейнери Д5. сіянці каріоптерісу кладонського.

Й знову обід. Й знову хочу їсти. Зазвичай я ту саму страву по тій самій страві не готую. Але в цей раз мені так сподобалось пюре з портулаку городнього, що я зробив повтор. Приготував собі на обід й не тільки, пюре з портулаку городнього. Правда дещо по складнішому рецепту. Окрім описаних вище по тексту складників добавив ще й зерен чіа, кунжуту чорного, соняха, льону. Ягід аґрусу в підкислювач. Не зіпсував тим страву точно.

 Попити, домашній трав’яний чай. З цілющого листя й трав. В цей раз листя вишні, винограду, гінкго, бархату амурського, шовковиці, інжиру, монарди лимонної. Трави меліси лимонної та вербейника монетовидного. З підкисленням ягодами аґрусу, та червоної смородини, блендером перетворених в рідину.

Зібрав насіння синьогловника пістряволистного. Мало. Та є. Цікаво. Передасть материнські якості насінням? А спробую, тай взнаю.

Посилторг. Відпрацював по вдалих замовленнях. Вимушений відпрацьовувати й по не вдалих. Так же не оставлю. А серед них одне цікаве. Повертаються «лихі дев’яності»? Одне хитро зроблене одоробало зробило замовлення на 10 сіянців медвежого горіха в контейнерах д5. Й захотіло отримати посилку за так. Без оплати. «Потім» «Як сподобається»… Ти головою вдарилось?!! Читай уважно! Передплата.  Й інше не обговорюється. НАВІТЬ. Ну й би потому. Ні, тай ні. Розбіглися. А пан Дмитро Кожичев з Царичанки вирішив погрозами  отримати з мене гроші під тим приводом, що витратив на свою «невдалу" покупку свій час. Для початку лише, для проби на лоха, 250 гривень… А мій час дорожчий! Тож як мінімум по нулях. Не погодився на таку математику. Уххх! Такий грозний! Ухх! Ну давай! Ризикни здоров’ям! Побачимо  якими твої будуть заробітки в кінцевому підсумку. Й ти мені вже винен дааалееекооо не на 250 гривень мого безцінного часу. Маєш сплати своїм. Я грішми не візьму.

Далі зайнявся рекламою в садівничих групах на Промі. Ну, дуже бідненькі результати, як зважати на статистику. А нічого дивного. З приблизно 165 показів, народжується один захід на сайт. Й приблизно, так само, одне замовлення народжується, з тих самих, +, -, 165 відвідувачів сайту. 165 в квадраті, це скільки буде? Ого! 27225 раз мають побачити моє сповіщення садоводи, щоб комусь одному з них поїхала посилка. От такої. Але розважаюся. Інформаційне глобальне поле має нести інформацію про Розсадник. Тоді воно починає працювати на мене, й без моєї безпосередньої участі. Експериментував. В тому ж Фейсбуці роблю запит на культуру. Й, увавля! Серед інших пропозицій й моя. Й що приємно дивує, а тих інших пропозицій, й не так багато. Й що ще має більш приємно здивувати читача, моя пропозиція найкраща. Й по ціні. Й по часові. Адже реклама багаторічної давнини є низькою за якістю. А ціна така сама як в оголошені? Дуже сумніваюсь. А чи ще продають? Діли на 100. Саме менше. Що сподобається результат спроби наведення контакту з тим продавцем.

 

4.8.2025.

 План. Є план. Є рух вперед.

 ДСЕС з ранку запрацювала. Адже ранок сонячним видався.

Часопис з 2 дні написав.

Посилторг з ранку, й на протязі дня забрав мій робочий час в доволі відчутних обсягах. Добре, коли ця моя робота завершується оплатою замовлення. Й не дуже добре, коли лише мене за носа поводили. Й тим більше, образили. Я ж в умовах пишу: «Якщо Вам не підходить хоча б одна з умов, рекомендую відмовитись від заочної покупки,»… ДО ТОГО, ЯК РОБИТИ СВОЄ ЗАМОВЛЕННЯ! А як ні, то це неповага. А мені неприємно буде в майбутньому співпрацювати з тими, хто раніше виявив свою неповагу до мене. То й не буду. Про що роблю відмітки в відгуках про покупців. Які з цього моменту вже ніколи не зможуть  стати моїми покупцями. Й не вірю в їх наївність. «То я випадково»…

Обхід Розсадника дає реальну картинку справ.

Розсаджував сіянці шовковиці Галіція в контейнери Д5. Та так й не досадив навіть одного ящика сіянців. Звісно сіянці це вже не сорт. Та як селекційний експеримент, підщепа, чи виключно  з декоративними якостями застосування, такий товар користується стабільно високим попитом.

Мусив переключатися на полив. Сьогодні це теплиця №2. Грядки, що перед нею. Заливні грядки на сховищі. Й грядки  з саджанцями в контейнерах Д12 що поряд зі сховищем з східної сторони. Та частково рослини в ґрунті там  же.

 Ще накачав повну яму води на наступний полив.

Дещо менше стало бур’янів в теплиці №2.

Відмітив свою присутність деякою активністю в Фейсбуці.

 Щось цей день в мене відбувся не надто продуктивним. Та який вже є.

 

5.8.2025.

 План. Що маю зробити сьогодні собі написав.

Обхід. Упссс! А в першому ящику з сіянцями шовковиці вже немає майже. Зїв слимак. Погодував слимаків там. Й не тільки.

Підготовка замовлень. Поїдуть сьогодні попутно.

Полив що росте в теплиці №1. Та за теплицею №1. А також все, куди дістає струмінь води перед теплицею №1.

 Ще докачую води в яму. На майбутній полив.

Та маю подбати й про себе. Кухня. Приготував домашній трав’яний чай. Відразу декількох чашках.

Поїсти. Овочеве рагу, з окрім класичних складників, кабачка, моркви, цибулі, м’яса курки, та бекону, часнику. Експерементую з с толовим буряком. Далі відварена зелень городнього портулаку, селери, фенхелю, цибулі слизуну. Підкислив аґрусом перебитим блендером в рідину. Дещо передав аґрусу. Та взагалі то ідея робоча. Добра половина маси страви, це портулак городній.

Собаці їсти зварив. Нехай до вечора остигає.

На 12.00 машина стала під завантаження посилок.

Турбів. Відправка. Укрпошта. На диво безлюдно. Й запрошують, (а не відкритим текстом посилають до дідька, як то було раніше) користуватися їхніми послугами частіше. А що так? Прийму до уваги. Дякую за переосмислення дійсності. Правда… Посилала та, хто приймає посилки. А запрошує завідувачка пошти… Маю зважити за, та проти. Мої нерви дорожчі.

Далі Нова пошта. Штатно. Майже. Новенький вантажник, замість того, щоб кинутись допомагати. Почав бикувати. «Вхід там»!!! Так я не вхожу. Я несу ЗА ТЕБЕ посилку в склад. А їх повна машина… Мусив звертатись до старих кадрів. Які дружать  з головою. А от вже ж дійсно. «Й кожен у нас  «Бетховен». Все поїхало. Зустрічайте.

На 15.00 до стоматолога. А є ще вільний час. Тож заїхав на гуртовий будівельний ринок. Забрав з ремонту насос. Упссс! Почистити, й замінити сальник, 1000 гривень. От такої. «Скромно». Клаптик обірваного шлангу, що зворотнім током води попав всередину, мені обійшовся в 1000 гривень. Дорожче за весь шланг. Варто було вчасно його замінити.

Далі гуртовий овочевий ринок. В розвідку. А вдало. 15 гривень за кілограм сьогодні можна купити помідори. Тож купую повний пакет. Ввійшло 13 кілограмів.

 Далі таки стоматолог. Й знов дивують ціни. Прогноз ремонту зуба в 2500 грн , +, -. Все таки буде з поправкою. +! Й не маленький. Уххх!

Купив кусок чорної цупкої плівки. Якраз на ремонт заливної грядки для злаків. На рулон грошей вже немає.

Й додому!

 Вдома чекають куплені сьогодні помідори. Й то не довго. До ранку, скоріше за все їх хіба з радістю прийме компостн купа. Тож маю дати раду їм зараз. Мию. Й ріжу. Мию. Й ріжу. Першим ділом нарізав повну сушарку електричну. 5 решіток. Мій новий експеримент. Ще помідор не сушив.

Більше половини пакету ще остається. Далі ріжу,  й фасую порційно для заморожування. Хватило на 20 порцій. 1 шар в шухляді морозилки. На цикл річний без городніх помідор, це ні про що. Раз в пів місяця страва з помідорами? Ні! Я голодувати не збираюсь. Буду ще купувати помідори. За таких цін не варто самому їх вирощувати. Однозначно. Мій час не дешевий. За те що вони вже помиті, й порізані, то стали в рази дорожчими, від того, за скільки я їх сьогодні купив. А порахувати  вартість праці на вирощування… Ні! Ні! Краще виручу нашого українського фермера. Ніж потім зимою виручати якогось, іспанського. Та вже платити  не 15 гривень за кілограм, а десь під 200.

Посилторг. Скромніше скромного. 1 замовлення за день. Й то схоже мимо. Пан ніби й погодився на мої умови на словах. А потім, бачу, взяв й відхилив своє замовлення, без коментарів. Й це куди краще, ніж коли тими ОБОВ’ЯЗКОВИМИ умовами не задоволені вже потім. Як кажуть? Краще з розумним загубити. Ніж з дурнем знайти. Немає нічого гіршого за зіпсовані нерви. Тож, дякую!

А взавтра схоже має бути  ще одна поїздка з дому. Отже замовлення, які не потрапили в сьогоднішню відправку готуються поїхати попутним багажем взавтра. Математика, звісно, такого посилторгу, ніяка. Проти заявлених в умовах відправок в межах 7 – 10 днів. Та маємо, що маємо.

 

6.8.2025.

Нездоровилось. Тож скоріше, можна так сказати, був на лікарняному.

Але щоб не тримати себе голодним.

 Й собака був не голодний.

Слідкував за потоком інформації з Інтернету.

7.8.2025.

План.

Домашня сонячна електростанція запрацювала. За сонячного ранку.

 Обхід розсадника зробив.

Заливну грядку з злаками звільнити для реконструкції. Звільнив.

Досадив в контейнери Д5 сіянці шовковиці Галіція. Звісно це вже буде не сортова шовковиця Галіція. Та можливі не менш цікаві варіанти. Розсадник декоративних культур? Так шовковиця дуже декоративне дерево. Ще с сіянець шовковиці може послугувати підщепою. А також такий собі селекційний експеримент. Сіянці можуть бути й кращими за материнське дерево по якихось при знаках.

Є декілька оплачених замовлень. Під попутну відправку готуються. Запаковані. Поїхали. Зустрічайте.

14.00 машина на Турбів. Тут Нова пошта. Віконечко пенсійне в ЦНАПі. Магазини. Аптека. Далі на Вінницю. Гуртовий овочевий ринок. Хотів купити  ще помідор. Не вийшло. Сьогодні ціна більша. Зачекаю. Зате вигідно купив по великому пакету солодкого болгарського перцю, та баклажанів. 15 гривень за кілограм, це ж не дорого?

16.00 зубний кабінет. Не без накладки. Чомусь на цей час записали двох. Дякую хлопцеві, пропустив мене першим. Якихось 20 хвилин, й зуб відремонтований. Вже. Не дешево…

Вдома зайнявся переробкою перцю, та баклажанів. В результаті 4 решітки електросушарки в ніч пішли зайняти солодким перцем. Й одну решітку заповнив баклажанами. Так. Сушу. Чому? Не так вже й багато вільного місця в морозилках. Й з погляду на війну. Ризиковано тримати весь запас харчів на зиму в морозильних камерах. Через ризик можливого переривання електроживлення. Ну й експеримент. Раніше, ні перцю, ні баклажанів ще не сушив на зиму. Варто спробувати.

Посилторг. Нижче плінтуса. Але маю вділяти  увагу.

 Зате порадували подяки за раніше виконані замовлення.

 

8.8.2025.

План, що маю зробити за день собі написав.

Ранок сонячний, тож домашня сонячна електростанція працювала.

Розставляти виногради по заливні грядці, + фото в каталог. + з 3х патиків робити опори. Роблю. Розпочав заповнювати заливну грядку на сховищі. Що була під злаками. Першим рядом став виноград Байканур.

 Розсаджувати в контейнери сіянці. Ой є що ще розсаджувати. Дуб черешчатий в контейнери 0.5л.

Добавляти в каталог нові товари. Так. Добавив.

Модерувати товари на Агробізі. Так. Модерував. СЕО оптимізація, + добавляння в каталог Агробізу.

Відмічати про проведені зміни в Фейсбуці. Скромно. Але відмітився. Окрім того розсилав по садівничих групах інформацію про нові товари.

 Нарвав 0.5л стакан ягід смородини альпійської. Спробую її виростити з насіння.

Сушу на зиму перець солодкий, та баклажани. Сподобалось. З двох здоровенних пакетів БМВ перцю вийшло 1 літрова банка сушеним. Й 3 баночки, 1, 0,7л та десь близько до того, баклажанів. Буду сушити ще.

Розпочав сушити яблука. Ті що нападали. Це щоб досушування баклажанів не робило їх за дорогим задоволенням. 5 решіток на сушарці, завжди краще за 1.

Посилторг. Скромно. Та час відняв. Ще б всі платили. Та не з моїм щастям. Зовсім агресивних добавляю в ПЖЧС. Пожиттєвий чорний список.

Та вдячних покупців більше. Й сьогодні читав їх подяки. Дякую й Вам!

 

9.8.2025.

Придумав, чим займусь сьогодні.

Ранок сонячний, тож розвертаю сонячні батареї домашньої сонячної електростанції на схід. Нехай працює. Всі, й все має працювати.

Обійшов частково Розсадник. Роздивився на стан речей. Маю тепер уяву.

Переношу з грядки тимчасового перебування виногради в контейнерах 5л на відремонтовану заливну грядку. Яку до цього займали злаки. Ставлю опори в контейнери. Підв’язую пагони по них. Мульчую тирсою по новому.   Стара мульча змилась поливною водою. Фото на пам’ять. В сенсі, для каталогу. Виноград Байконур.

 Винорад Дея.

 Правити каталог. Й таки там в той каталог щось добавляв. Мало.  Готових до продажу рослн вже є багатенько. Та моя працездатність має межу. Више неї не стрибну. Старію? Нічого. Кращим буде коріння.

 Каталог на Агробізі модерував. Це й СЕО оптимізація. Це й розміщеня нових товарів, окрім мого каталогу на Агробізі, в обєднаний каталог на Агробізі. Статистика каже, що це робота марна. Поточний результат дорівнює нолю. Та це зараз. Може згодом, коли питома вага моїх пропозицій там збільшиться, ситуація на краще зміниться. Спробую.

Зовсім куцо розкидав об’яви в Фейсбуці по садівничих групах. Але відмітився. Спостерігаю за результатами. Цікаво.

 Нарвав сливок. Не без пригоди. Ніби драбина й наднадійна. З поперечиною внизу. Щоб хотів завалити, не так просто. А тут, якась мить. Й драбина з під мене вислизнула. Й брякнулась об землю. Тримаюсь рукою за гілляку. Та відчахується. Й я з нею, як з парашутом, приземляюсь на ноги. Могло бути й гірше.

Ущільнив в електричній сушарці яблука, що вже добре всохлися. Та ще в банку їм зарано. Вільні решітки зайняв сливками, доволі дрібно порізаними. Хочу попрацювати плідно кінець літа, та восени в зимових заготовках. Благо, що ресурсів хватає. Навіщо мені потім переплачувати, часто, за раз так в 20, від найменшої  сезонної ціни.  А ті ж сливки, вродили. Просто візьми.

 В найбільшу спеку ховаюсь в прохолодне приміщення котельної. Організував тут собі посадочне місце. Розсаджував сіянці дуба черешчатого в контейнери Д5.

 Посилторг. Сльози, а не посилторг. Та маю відпрацювати й з тим що прийшло. Підтвердив. Умови нагадав. Консультації надав. Хто дружить з головою. Подякував щиро. Й вже й заплатив. А один (недо) пан, з якогось дива, прирівняв мене до злодіїв. Відразу рекомендую позначити своє замовлення, як відхилене. Й купити деінде. А «деінде», то там же на Промі. Й перша найдешевша ціна, щось в 3.4 рази дорожча… От такої. Дорого вартує його хамство (недо) панові садоводу.

 Та те, на всю голову хворе створіння, ще й в навздогін, поганий брехливий на всі 100% відгук на Промі зробило. Ну тоді в ПЖЧС! В пожиттєвий чорний список! Кажеш я шахрай? Ой якби ж то! Тоді тобі було б психологічно навіть комфортно. «Герой», не піддався. Та ні. Не з твоїм щастям. Я не шахрай. Я, Творець. Я створюю для всіх реальність. Й для тих, хто може купити рослинки по 25 гривень. Й зараз. Й потім. Й для тебе дурнуватого. Як не дивно.  Адже й в тебе, мною, твоя реальність вже змінена, як я того забажав. Ти можеш від тепер мати повну свободу вибору. Або взагалі відмовитись від ідеї купити 22 лавровишні. Або, таки її купити. Та в 3.4 рази дорожче. Це як мінімум, в 3.4 рази дорожче. Далі ціни тільки веселіші. Й веселіші. Й веселіші. Щось, аж за 2000 гривень за одну рослину. АЛЕ, АЖ НІЯК НЕ ПО 25 ГРИВЕНЬ! Андестенд?!! Ніколи! Й це ніяке не шахрайство. Це вже для тебе, саме так, змінена назавжди мною твоя реальність. В якій тобі прийдеться далі жити. Хочеш вір, хочеш не вір.

 Жаліюся, що сезон ніякий. Та таки на оплату рахунку за спожиту в минулому місяці електроенергії заробив. Оплачую. На залишку 5 гривень з копійками. От що означає вираз, літати нижче плінтуса. Але ж все ще в польоті! 9.8.2025. політ нормальний!

 Води в яму закачано. Тож берусь поливати. Відразу на двох насосах. 3 тони за годину, один все ще доливає воду в яму. Інший 22 тони води за годину забирає з ями. Це по паспорту. Звісно втрати гідравлічні в комунікаціях знижують дещо витрату води. Теплиця №2. Та грядки, що перед нею. Добре.

Й на Промі одна подяка. Лаконічно. Обслуговуваня гарне... Звісно! Це внутрішній стандарт Розсадника.

 

Й про війну. Тримати стрій! Ми сильні! Ми сильніщі, ніж про те навіть уявляємо. Ми знищимо Підаруссію. Нам це під силу! Помните той експеримент з лабораторними мишками? Коли 2 групи мишей топили. Ті що знали, що спасуться, бо вже раз поплавали, й їм дали вижити, проплавали, там щось, чи то в 64 рази довше, чи в 46... Не суть важливо. Від тих хто не знав що спасеться. Адже не повірили що порятунок є. Поторібно лише триматися. Тож, ТРИМАТИ СТРІЙ! Перемога буде!

 

 

10.8.2025.

План. Є план!

Сьогодні працюватиме домашня сонячна електростанція. Небо безхмарне. Майже.

 Обхід. Так, обхід Розсадника мені допомагає приймати вірні рвшення.

Вода. Докачав в яму накопичувач, води.

 Полив. Поливав заливні грядки на сховищі. Й частину грядок зі сходу від сховища. Мало. Не той шланг взяв.

Виногради в 5л контейнерах на заливну грядку виставив. Преображеніє.

Бешевький.

+ фото їхнє в каталог.

 Почати переставляти ряди з виногадами 5л трьома рядами більш низьких рослин. Розпочав. Геленіум гібридний Канкан.

Очиток гібридний Бертран Андерсон. По 3 контейнери в ряду.

Колосняк піщаний

 

+ врожай відразу розсаджую в контейнери Д5. Давно його вже немає в продажу. А люди цікавляться. Буде!

 Перед обідом не стало електрики. На довго? На декілька годин.

Правити каталог. А чому б ні?!! Що нового зробив, з виноградів, вже має продаватись.

Модерувати товари на Агробізі. Мало. Та нехай хоч так.

Реклама в Фейсбуці. Ті самі виногради. Нехай люди знають.

 Сушарку тримати заповненою по мірі висушування того, що вже сушиться. А так й роблю. Яблучна сушина готова. Дещо подрібнив її блендером. Так хватило й 2л банки. А щоб цілою напихав, не ввійшла б й в 3х літрову. Й відразу ще натрусив сливок. Й заповнив різаними сливами 4 вільних решітки. На одній, досушуються сливи порізані вчора.

 Ягоди смородини альпійської переробити на насіння. Готово. Й дещо відмив їх водою.

Посилторг. Були нові замовлення. Дав їм лад. Вже й заплатили.

Мікро відправка. 3 замовлення сьогодні поїхали на Нову пошту з попутною поїздкою до Турбова. №№ ТТНок сповістив. Зустрічайте.

Кухня. А як Вам сливовий крем суп? Курка, цибуля, крупи ячмінна, та вівсянка, олія, спеції, сіль йодована, переспілі сливи. От би вгадати, й не передати тих слив. Ніби вгадав. Не повидло. Крем суп! А щоб ще смачніше було, додаю вже в тарілку варене яйце й кисломолочний сир.

Зроблено не багато ніби. Та не байдикував…

 

11.8.2025.

Справді? Схоже в ночі прошов непоганий дощик. А проноз погоди про це знав?

Тож в своїх планах на день ризикну виключити полив. Все інше штатно.

Ранок сонячний. Заставляю працювати домашню сонячну електростанцію. Розвернувши сонячні панелі в напрямку ранішніх сонячних променів. Якась та просадка в рахунку за спожиту електроенергію, та буде.

План планом. А я маю зрозуміти, що той план вірний. Тому ранішній обхід Розсадника маю зробити.

Краду час в Розсадника в рахунок домашнього натурального господарства. А що? Маю заробити грошей, щоб потім йти в гастроном й тратити їх на їжу? Ви ціни бачили? А скільки в тих цінах лишнього усвідомлюєте? Навіщо? Нас захмарними податками заставлять відмовлятися від звички використовувати гроші. Й проти цього аргументу не попреш. Тож продовжую заготовки на зиму, з того що вродило. Сливи, що вже висохли подрібнив в блендері. Запакував в банку з кришкою на різьбі. Й сховав в морозилку другу. Яка  була вимкнена довгий час. Здавалось, що для м’ясів недостатньо морозить. Здавалось. Та для сушини й того вистачить. Аби не кімнатна температура. Щоб міль вогнівка не завелась. Мав сумний досвід.

Ті сливи що ще в процесі сушіння ущільнив. Знову з 3 решіток в одну. Вільне місце знов заповнив сливами дрібно порізаними. На пів решітки верхньої натрушених слив не вистачило. А й не потрібно. Заповнив порізаними тоненько кільцями інжирами. Куди мені стільки їх відразу з’їсти? А зима спитає. Ти інжир любиш? Ще б пак! То їж. А з’їм. Маю!

Далі доробив на всіх пересаджених в 5л контейнери виногради опори.

Грейтетюд.

Пйострий. Пістрявий може? А не можна перекладати власні назви, здається нас  так вчили.

Вальок.

Ці ще недавно пересаджені. Не понаростали. Тож в каталог їм рано.

Зайнявся заповненням простору на заливній грядці між рядами виноградів рослинами по нижче. Все ще переробляю колосняк піщаний. Адже його перевалити в контейнер з осмокотом 18 місячним мало. Ще й врожай поділок в контейнери  Д5 пересаджую. Власне в цім й весь сенс його існування тут. «Вічний хліб». Він кожен раз наростає. А ти його береш й продаєш.

Далі про пророблену роботу сповіщаю садівничій спільноті. Щось знову добавив в каталог. Промодерував нові товари на сайті в Агробізі. Не забуваю про Фейсбук. Тут також оставив слід. В садівничих групах розказую  людям про те, що з нового, можуть купити тут.

Посилторг. Були нові замовлення. Даю добро на оплату. Та лише за заявлених наперед умов. Саме тому такими є ціни. А не більші раз так в 5. Розумієте? Інше, за окрему плату. Згодні. Розуміють. Ну, й консультувати не перестаю. Мені цікаво, щоб був успіх в садах де ростимуть мої рослини. Й інше не менш важливо. Волею ситуації, став таким собі зеленим психотерапевтом. Відволікаю травмовану війною психіку моїх прихильників позитивом спілкуванням від жахіть війни. А хто як не я? Вдячні… Чим можу… Ми всі маємо в цей надважкий час один одного підтримувати. Так! Разом нас багато! Нас не подолати! Тримаємо стрій!

Кухня. Пре на експерименти. Горохово-баклажанний крем суп сьогодні придумав собі на обід. Там ще м’ясо з відварених реберець від Вінницької реберні, цибуля, спеції мого рецепту приготування, сіль йодована, відполіровую смак до ідеального, декількома сливами. Й вже в тарілку кришене яйце. А нічого! «Так можна бідувати».

 Кості з відварених реберець послугували в приготуванні ячмінного кулешу собаці. А вже голодний. Завидний має апетит.

 Попити? ДТЧ. Домашній трав’яний чай. Листя вишні, смородини, винограду, бархату, шовковиці, ожини, гінкго, валеріани. Трава м’яти, вербейника монетчатого, меліси лимонної. Й лише один листочок на 5 чашок монарди лимонної. Підкислюю смородиною червоною перебитою блендером в рідину.

 А все! Схоже це остання порція смородини червоної з куща. Далі хіба тільки  з заготовок на зиму. Але ще не зима. Хто молодець? Я молодець! Та я б нізащо не спожив стільки ягід тієї червоної смородини за літо.  Безперечно корисних. Й для організму, й для гаманця. Якби не ідея використовувати їх як харчову добавку в своїх кулінарних експериментах. Кожен раз, як не повний півлітровий стакан. То хоча б його половину.

Й знову подяками мені підіймають настрій вдячні садоводи, що отримали свої рослинки.

 Та не всі. Адже не всі садоводи. Є й інша категорія. Рекетир невдаха Дмитро Кочижев з Царичнки все ще пнеться, пнеться недолуго, намагається довести, що він чогось вартий. Прислав до брехливого відгуку на Промі, ще й мені для ознайомлення, «скріншот» ні би то, поганого відгуку в Фейсбуці про мене. Чому в лапках. Маю сумнів про статистику того відгуку, спираючись на власні джерела статистики. Вона каже не було такої події. А я вірю статистиці. Чи не в фотошопі «публічно виступає» той недороблений брехун. Оце заслужив звання собі. Брехун невдаха! Воно навіть гарно збрехати не може. Здихота… А воно не розуміє. Це я маніпулюю вже ним, а не воно мною. Таким чином караю на потрачений час. Ти хотіло з мене грошей? Отримав? Хватило? А тепер за саму думку розвести мене на гроші, платиш своїм часом.

 

 

12.8.2025.

 План того, що варто зробити сьогодні для себе написав. Допомагає.

Й сьогодні ранок видався сонячним. Спішу розвернути сонячні батареї на схід. Нехай домашня сонячна електростанція попрацює на покращення бюджету домогосподарства.

Обхід Розсадника роблю. Так. План робіт він важливий. Та варто кожен раз в живу оцінювати стан речей. Тоді й планування буде вірним.

Заповнював заливну грядку рослинами по між виноградами. За колосняком піщаним пішла фестука гладка Блю селект. Щей деякий врожай поділок дала для контейнерів Д5. Й вчасно. Адже давно не продається цей сорт. Закінчився.

Цікаво. А  з якого дива це маю надіятись на гарні продажі, коли те що розкупили першим, ще так знову в продажу не з’явилось. Тож веред! Й є куди. Пром каже, що з 1438 товарів, що тут я продавав, лише 627 товарів зараз в каталозі… Ні. Їх купують. Але не так, як деякі найменування, яких тимчасово зараз нема. В одні руки,  й без залишку. Й майже відразу як добавив в каталог… Оце була статистка. Мрійник. Працюй.

 Працюю. Далі йде вівсець сизий. Правда він дав врожай, якого хватило лише на те, щоб з одного контейнера зробити чотири. Й все. А було б непогано відновити його як товар в контейнерах Д5. Хоча б. бо я ще був в продажу, то частенько з’являвся в замовленнях.

 Сушарка? Що там? Ущільнив. Розвантажувати рано. Тож дорізав на 2 звільнені решітки груш. Це зранку. Ввечері розвантажив, сушені сливки як золото.

Заготовив по 5 літровому відерцю сливок й грушок. Перезавантажив ними сушарку. Упссс! А на одну решітку не хватило чим її заповнити. А це тому що в відерця збирав врожай. А не в великий пакет. Як завжди. Буду знати.

 Полив. Дав вологи  рослинам в першій теплиці. Й грядкам, що перед нею. + череночник полив, що зараз є посівним відділення. Правда в сліпу, через притінюючу сітку.

Вода. Знову накачав води повну яму накопичувач поливної води.

 Посіяв в лимонарії смородину альпійську та магалебку. Вийшло по 2 посівних ящики. Під які застосував відпрацьовані череночні ящики, що так й були. Все, забираюсь в цей раз з посівним відділенням з череночника.  Тепер тут буде посівне відділення в мене.

Розпочав збирати падалишню аличу на насіння. Є ж ресурс. Користуюсь. А чому б ні? Навіщо потім купувати підщепу аличову, коли можу сам вирощувати. Народ з цінами поспішає в своїх пропозиція швидше за ту ж інфляцію. Дивні люди. Якби ж так зарплати, й пенсії моїх покупців росли, як наростає та інфляція…

Підживив хелатним залізом свого приготування, хлорозячу магнолію. Тричі. По колу й в центрі. Адже попередні контрміри не принесли довготривалого  ефекту. Й раз лимонник в ґрунті. Він також мене не радує.

Зібрати ягоди ожини. Зібрав. Лише півлітровий стакан. Зараз. На зараз. Не так її багато в мене, щоб робити грандіозні зимові заготовки. Скоріше за все от так з куща й з’їм.

Посилторг. Були замовлення. Спішу підтвердити. Про умови, за яких саме дійсні заявлені ціни, не перестаю нагадувати. Консультую. Вже хтось й заплатив.

Оплачені замовлення до вечора вже частково. Чи не так. Майже всі, вже стояли зібрані на дворі. А чого очікувати?

 Деякі грядки з рослинами в контейнерах сьогодні стали менше в бур’янах.

Й більшу частину вкорінених живців сьогодні з контейнерів Д5 лавровишні перевалено в контейнери Д12. Рахую так буде краще. Мені, в крайнім разі. Лавровишня, це та культура, що в дефіциті. Постійно. А маточників маю замало все ще. Тож Д12 це не остання зупинка. Звісно, як не  розкуплять. А я вже постараюсь, щоб не спішили розкупляти. Вочевидь ціна саджанця буде в цей раз точно, що не стандартних для цього розміру контейнера 60 гривень. На таку думку наштовхнув недавній конфлікт з (недо) паном, що не побачив свого щастя в моїй пропозиції. Дивна людинка. Та всієї картини ж не бачиш. Я зупинив в свій час продаж лавровишні в контейнерах 12л. Щоб не зостатись зовсім без маточників. Мели! Не захтів на моїх вигідних умовах купувати по 25 гривень? «Принциповий». Ти до лікаря звертався? Звернись! Адже твій брехливий відгук, на мою унікальну вигідну пропозицію, це вже діагноз. Й окреме запитання. Помогло? То вже й не купиш. Бо та ціна, 1250 гривень за рослину в контейнері 12літрів,  точно вже не твій формат.

Й узагальню. Посилторг, це звісно така собі зона комфорту. Яка затягує. Дає можливість тим вдаваним комфортом облінитися. «А навіщо? Коли й так все добре». Але зі своїми вадами. Які рано чи пізно ту зону комфорту роблять НЕ комфортною. А тут мені недавно зробили безкоштовну рекламу серед потенційних гуртових покупців. Якщо вірити наданій статистиці, то не міг й мріяти про таке. А запропонувати що їм, власне й не маю чого. Як всі ломануться до мене. Дякую за «чарівний пендель». Я звісно й сам тримав на увазі цей напрямок. Але, все потім, потім. А бувало до 15 самовивозів за день траплялось в сезон відпрацювати… Не цінив. А тепер переосмислюю. Й обставини схоже заставлять згадати минуле. Математика. Вона всім керує. 3.375. Це в стільки разів вигідніше займатись виконанням замовлень самовивозами. Проти посилторгу. Лише на самому етапі їх комплектації. АЛЕ! Але потрібно заставити себе вийти із зони вдаваного комфорту.

 

13.8.2025.

Написав собі що варто було б сьогодні втілити в життя. На великі звершення  не замахуюсь. Аби лише зробити один крок, в межах теорії досягнення успіху малими кроками. Крок за кроком…

 ДСЕС. Працюватиме, чи ні? Так! Ранок сонячний. Тож розвертаю сонячні батареї на схід. Запрацювала. З обіду, коли Сонце розпочинає світити  в спинку полю сонячних панелей, розвертаю їх на захід. Й так аж до смеркання.

 Обхід Розсадника дозволяє мені приймати вірні рішення  в моїх планах робіт. Тому не пропускаю такої нагоди прогулятись садовими доріжками. Споглядаю. Аналізую. Роблю висновки.

Продовжую заповнювати відремонтовану заливну грядку з злаками по між виноградами тими самими злаками, що там й жили. Лише з перевалкою в часто більший контейнер. Годую 18 місячним осмокотом. Мульчую тирсою Й... Й як є врожай, збираю врожай. Є врожай. Сьогодні руки дійшли до Війника гостроквіткового Овердам. То окрім  відновлення маточних екземплярів розсадив ще й більше одного ящика його розсади в контейнери Д5. Не олімпійський рекорд… Але якби не гірше. Коли він годувався досхочу? А ніколи. Ото виїв все їстівне з ґрунту в рік посадки, й все. Далі лише що з поливною водою приходило. А не багато. Виправляю. Виправляюсь. Надалі так не буде. Надійсь осмокоту 18 місячного на 2 роки інтенсивної вегетації вистачить. А за 2 роки там щось тай наросте.

Ще перевалив в більші контейнери, + осмокот 18 місячний, вівсяницю Готьє Пік карліт. Врожаю не збирав. Хоча було що. Є. Є в контейнерах Д5.

Добавляв рослин в контейнерах Д5. Сьогодні окрім злаків розсадив в контейнери Д5 сіянці ліщини. Якщо бути точним, сіянці фундука. Та писати таке в каталозі не вільно. Не вірно можуть зрозуміти. Ні. Як  з метою селекційної роботи, то повне зелене світло. Садите хоча б з десяток сіянців фундука. Дочікуєтесь плодоношення. З тих 10 рослин одна точно матиме привабливі характеристики. От й маєте новий сорт. А інші 9 кущів слугуватимуть  запилювачами, й генератором дрів, та конструкційних матеріалів. Хоча б для вудилищ, хоча б на грядки опори, щось підв’язувати.

Кухня. Овочеве рагу. А що ще? Коли мені така страва смакує найбільше. Й сезон. Кабачки, морква, помідори, капуста, цибуля, баклажани, м’ясо, бекон. Олія. Сіль йодована. Підкислив ягодами ожини. Бомбезно!

Полив. За теплицями все гарненько пролив. В самій теплиці, через сітку, найближчі грядки. Та грядки й окремі рослини, що є перед теплицями, аж до поки добивав струмінь води. Посівні ящики пролив через притінюючу сітку в череночнику. З іншої локації полив заливні грядки з маточнит плодовими рослинами. Та овочеву заливну грядку. Та ще дощуванням поверх перших грядок заливних асе, куди добивав струмінь води. Лишнім не буде.

 Вода. Накачав повну яму води на наступний полив.

Сушарка. Розвантажив. Є по половині 3літрової банка сушених грушок, та слив. Добре.

Завантажив сушарку. Тепер яблуками. Не хватило зібраних на всі 5 решіток. То далі йдуть сливи. Зима спитає.

Все більше стаю прибічником натурального домашнього господарства. Чим поменше купувати. Чим поменше. За переплат покупних продуктів в 95% їх реальної вартості, така ідея, я рахую, варта уваги. Це без погляду на якісь. Скільки туди отрути вилили, щоб гарно виглядало,  й гарно продавалось? Оксюморон. Кажуть, якщо садок бризкали отрутою, ЛИШЕ, 5 разів на рік, то це вже «екологічно чиста продукція». Справді?!! А термін з довідника по пестицидам чого вартий. Період напіврозпаду… Вдумайтесь в сенс такого підходу, коли ВЖЕ можна споживати дари садів та полів. Період напіврозпаду отрути пройшов. «Можна». Беріть свою велику ложку. А друга половина тієї кількості отрути вилитої на нашу їжу, де? Половина розпалась. Це добре. А друга? Довідник мовчить.

Ну, й посилторг. Пишу в умовах, відправки в межах 7 – 10 днів. Це економічно оправдано. Та не так сталось, як писалось. 7 днів ще очікувати, й очікувати від минулої відправки. А є потреба з’їздити в Турбів вже сьогодні. Тож буде й позапланова відправка. Мікровідправка. Купка посилок, ну дуже маленька. Зате їде попутно, значно раніше екорномічно обгрунтованих строків. Зустрічайте.

 Подяка на Промі. Й Вам дякую. Добру справу робите. Й своєму саду. Україні своїм квітучим прекрасним садом. Й садівничій спільноті, тим відгуком. Сарафанне радіо, це не дорога платна реклама, яка потім всім добавиться захмарною ціною. Навіщо? Є вільна хвилинка? Є натхнення? Не змарнуйте цей ресурс, що потім, й кожен раз, виллється гарною економією на покупках. Напишіть декілька добрих слів про Розсадник, його рослини, вже Ваші рослини, що ростуть в Вашому саду, та куплені в мене… Разом нас багато. Свій до свого по своє. Ми здатні на більше, ніж самі про те маємо уяву. Все буде добре! Ми переможемо!

 

14.8.2025.

 План що зробити корисного собі написав.

 З ранку сонячно. Запускаю в роботу ДСЕС, розворотом сонячних батарей на схід.

Пройшовся садовими доріжками. Оцінив відповідність своїх планів, реальному стану речей.

Заповнюю далі заливну грядку злаками. Обробив міскантус Фламінго.

Сеслерію блакитну.

Осоку повислу Блю зінгер.

В контейнери д5 добавляв новоселів. Деякий врожай зібрав з міскантусу Фламінго. Й то добре.

Поставити бар’єр до куща буддлеї за сховищем. Чи то не встиг. Чи то забув?

 Поливу потребувала теплиця №2. То полив. + грядки, що перед нею.

 Води в яму знову розпочав накачувати.

 Кухня. Саме просте. Каша. З круп вівсяних, гречаних, пшоняних. З цибулею, морквою, м’ясом курки та беконом. Підкислив ягодами ожини. То вже не каша. А кашо-плов?

Фотографую нові товари. Добавляю ці товари в каталог. Церцис європейський в контейнерах Д5. Вже.

Гібіскус трав’янистий суміш. В контейнерах Д5 відзняв.

Та добавити в каталог не вдалось. Не стало на доволі довго електрики. Пошкодження на лінії.

Новий виток агресії від Дмитра Кочижева. Що погрозами, вигнати мене з Прому, вимагав гроші. Та не зміг. В Фейсбуці мене оббрехав. А це взагалі, як великий пердь в воду. Хворий? Ага!!! То була оцінка ситуації з «клієнтом». Піднімає ставки. Тепер він не землероб гімноїдник. Це той, що за собою власне гімно ладен з’їсти. «Я не хочу платити за замовлення, то заплати мені за те, що поговорив на цю тему до вечора. А не то…». Тепер він «арбітражний керуючий» що заробляє рекетом вже довгий час. «Всі знают, до таких уродів як Ти я давив і чавити буду. І не важливо як. Головне результат. Можеш погугли и скільки банкротів я зробив. Це мій фах - арбітражний керуючий. Співчуваю. Ти нарвався.»

Погуглив. Ні, розказати Гугл про такого керуючого рекетом на законних підставах, аж нічого мені не захотів. Чому? А от що землероб латифундист садовод з таким  прізвищем є зареєстрований в Царичанці, підтвердив. І. І що є такий активний політичний діяч, місцевого калібру, від партії Європейська солідарність… Справді? Ти не помилився, Гугле? Хоча… Й зовсім не дивуюсь якої саме. Було б дивно, аби було якось інакше. Тепер рекет в білих комірцях розумний. Без політичного даху на полювання з хати ні ногою.

Ну а мене як це стосується? А дуже просто, пише мені рекетир з Царичанки Дмитро Кочижев «Яж кажу - дурак. А статью дураку знайдемо.» А це вже інші розцінки. Ніж оплатити по тарифу за розмову по телефону 3 хвилини за 250 гривень. Скільки сьогодні потрібно заплатити найнятому рекетом продажному бидлменту слідчому, чи прокувору перевертню, щоб не сісти в тюрму по сфабрикованому звинуваченню? Хто знає? Напишіть в коментарях. Ну й, + долю малу організатору. Не за ідею ж він боротися зі мною розпочав. От такої! А грошей немає. Хто такий бездарний навів на мене цього пройдисвіта? Без належного аудиту. Нехай тепер він тобі заплатить. Часу ж потратив вже дааалеекооо не 3 хвилини. А я казав на самому початку діалогу. На твій час, я потратив свій. Не меншої вартості. То по нулях? Розбіглись!  Ні. Ні, то ні. Це твій вибір.

Чистіщою від бур'янів стала теплиця №2.

 

 Ні. Забув. Ще в оновлену заливну грядку виставив оновлені маточні контейнери з осокою пальмолистною. 

15.8.2025.

Окреслюю межі можливих досягнень на день. Причому письмово. Помріяти, то одне. А написав, це вже план дій. Це вже половина справи. Звісно не в математичному її вимірі. Та все ж. Без першої половини, не буде успіху в цілому.

 Варто пройтись з ранку садовими доріжками. Щось побачу. Якась думка зявиться.

Й сьогодні день сонячний. З вечора сонячні панелі дивились на захід. Розвертаю їх на схід. Вироблення електроенергії почалось.

Замовив ліки для винограду. Не хворіє. Та мене попередили про такий ризик. Не варто дочікуватись біди. Ризикувати цікавим починанням. Спробую провести профілактичну обробку.

Розвантажую сушарку. Спробував сушені яблука з неї завантажити в 3 літрову банку. Всім місця немає. Міняю підхід. Спочатку блендером частково подрібнив. Ввійшли. За рахунок того, що в повітряні пустоти між крупнішими частинками сушини помістилися дрібніші. Ще один маленький крок зробив в ведені домашнього натурального господарства. Так, крок за кроком, й потреба часто користуватись гастрономом значно зменшиться. А вже спостерігаю, структура моїх покупок в значній мірі оптимізувалася. А скільки грошей в унітаз раніше необдумано спускав… Не порахувати. Й в кожній покупці, це 95% коштів, які власне, виробник тієї їжі, на полях, чи фермах, з мене не отримував. Нічого! Зате я сплачував. Дорогим є той «сервіс». Якось ми про це не задумуємось. А варто.

Заповнювати заливну грядку. Так й роблю. Фестука глука Азурит на черзі. Поділив. Кращенькі поділки розсадив в 3 літрові контейнери. Погодував на 2 роки наперед 18 місячним осмокотом.

Врожай дрібніших поділок Вівсяниці сизої Азуріт висадив в контейнери Д5,

Не повний її останній ящик досадив вкоріненими живцями бірючини атровіренс.

 

Тієї також вийшло не рівна кількість. ЇЇ досадив бересклетом Форчуна Емеральд гаєті.

Й тут в кінці зосталось вільне місце в ящику. Заповнив його вкоріненими живцями бересклету Форчуна Ємеральд голд. Цих не сплутаєш.

Полив грядки з саджанцями, в основному в контейнерах Д12, що зі сходу сховища. Заливні грядки на сховищі. Не без пригоди. Лиш розпочав протягувати шланг, не стало електрики. Не до ночі, як минулого разу. Таки полив.

 Води в яму накопичувач знову накачав. Для наступного етапу поливу.

Огородити садову доріжку від буддлеї Вайт букет. А це вже в котрий раз пишу собі в план, й знову не зробив.

Фото в каталог відзняв. Відразу й добавляю ці товари в продаж. Про щол також розповідаю на своїх сторінках в Фейсбуці.

Попрацював подрібнювач гілляк АРПАЛ 80 Б.Д. Гора хмизу, що накопичилася біля нього не зникла. Та  дещо поменшала. Й то добре. Є внутрішній ресурс в енергозабезпеченні за зимової погоди. Варто його використати.

Посилторг. Скромна, та відправка замовлень відбулась. Виключно попутно.

Нові замовлення підтвердив. Про умови, яким відповідають заявлені ціни, нагадав. Консультував. Й чого в тих консультаціях більше? Технологічної підтримки? Чи психологічної? В ці важкі часи людям потрібна моя підтримка. Новими подяками своє натхнення працювати краще підтримав. Хваліть. Вашими стараннями лише, може бути ще краще. Все добре! А буде ще краще. Бачу вже куди.

Кухня. ДТЧ. Домашній трав’яний чай запарив відразу в п’яти чашках. Листя вишні, чорної смородини, малини, бархату, гінкго, винограду, валеріани. Один листочок монарди, медуниці. М’ята, меліса лимона. Я вже забув, коли купував собі той розчинний цикорій, на який був підсів. А навіщо? Це скільки потрібно відмахати сапою на 30 градусній спеці, щоб кожен раз мати змогу купити той пакетик розчинного напо, про який написали, що він зроблений з цикорію.

 Таким собі був це й день на досягнення. Та аби не гірше.

 

16.8.2025.

 План всьому голова. Ще коли було написано. Спочатку було слово. Читаємо, думка. Тож план робіт на сьогодні написав.

Сонце світить з ранку з чистого безхмарного неба. Варто розвернути сонячні батареї на схід. Так й зробив. ДСЕС запрацювала на покращення бюджету домогосподарства.

 Обхід Розсадника з ранку зробив. Може не детальний. Та маю уявлення про поточний стан справ. Попутно ще й зібрав врожай. Кабачок, та пару огірків. А саме вчасно. На них вже були плани, ще навіть до того, як я взнав, що їх знайду.

Не уявляю ранку без ситного смачного сніданку. Тож. Кухня. Розпочав готувати овочеве рагу. Та є каструлька бульйону. Влив в страву. Добавив щедро вівсянки. Й от вже й плов по конюшівськи маю. Сніданок вдався! Буде ще й на потім.

Продовжую оновлення заливної грядки зі злаками. Хватило часу й натхнення на Фестуку глауку Азурит.

Молінію блакитну Хайденбрут.

 Та молінію блакитну Варієгата.

 Й це все? Так мало? Ааа. Ще ж й врожай з них відразу пересадив в контейнери д5. Й кожного разу останній ящик не повний. То маю доставити  іншими контрастними новоселами. Як то бересклет Форчуна Сільвер квін.

Фото в каталог. Буде сьогодні? Так. Вже є. Інжир Кадота.

 Та Хурма віргінська.

Вже й продаються.

Й сьогодні попрацював подрібнювач гілляк АРПАЛ 80 Б.Д. На зиму палива в одному з відділені бувшого курника, а тепер дровника, ще добавилось. Гарненько так добавилось. А купа, що поряд з подрібнювачем накопичилась, так дуже навіть просіла. Я ж намагаюсь досягати успіху малими кроками. Ну точно не здатен сідати на «шпагат». Тому антракт. Ще один маленький крок до енергетичної незалежності сьогодні зроблений. А ще й варто змінити  мастило в картері двигуна подрібнювача гілок. Зливається відпрацьоване.

 Мотокоса. Хочу ввечері прокосити дещо мої кропиви. Та не так сталось, як гадалось. Щось з тросиком керування газом. Благо, що був запасний. Замінено. Вада усунена. Навіть дещо покосив. Ще далеко до смеркання. Ще б косити й косити. Та де там!  Спина каже, на сьогодні досить. А я послушний. Досить, то досить.

 Таки встановив опору, що заважає кущу буддлеї Давида Вайт букет нависати над садовою доріжкою.

 Посилторг. Почну ззаду наперед. Мікровідправка відбулась. Попутно. Там  прийшла посилка на Нову пошту з ліками від хвороб винограду. Амістар голд. Саме його мені порадив мій знайомий виноградар. Тож вже заради того варто було їхати в Турбів. А ще харчів купити. Хліб. Булочки висівкові, помідори, сир кисломолочний, бекон. Нам на двох з собакою крупу ячмінну. Й йому персонально кісточок.

Були й нові замовлення. Маю їх підтвердити. Про умови, саме яким відповідають заявлені ціни нагадати. Й консультую, консультую, консультую. Часто в якості садового психотерапевта. За гіперстресу викликаного війною, людям потрібна відволікаюча терапія. То хто як не я має її проводити? Спостерігаючи, що мій співрозмовник саме її потребує. Пройти, вдаючи, що я не помітив? Ні! Разом нас багато. Нас не подолати. Все буде добре. Ми переможемо. Ми сильні. Ми навіть сильніші, ніж про те маємо уяву.

 Й мене підтримуєте черговими подяками. А працює! Прочитав одну з них: «Дійшло все. Щиро дякую!» Так мало слів. А така дієва… Подивився:

От вже й настрій позитивний, робочий, є. Ідеї забили джерелом.

 Я вже пенсіонер. То було до цього моменту лише по документах. А сьогодні, так в живу. Щось бюрократична система дала збій. Й моє бажання отримувати пенсію на картку не співпало з реальністю. Навіть забезпечене потрібним документообігом не спрацювало. Пошта України прямо під ворота привезла мені мою першу в моєму житті пенсію. А дуже вчасно!

 Повечеряв літнім салатом. Максимально лаконічним. Огірки, помідори, цибуля, кисломолочний сир,  оцет яблучний. Олія для салату духм'яна, йодована сіль. Й смачний чорний хліб. Так самчно... Так зайшло.

Майже забув... Так ще ж й поливав сьогодні. Овочеву грядку. Заливні грядки біля курника дровника. Й рослини в ґрунті що ростуть поряд. Хватило води на заливну грядку що поряд з вкопаною теплицею. Й все. Води немає.