Продовження часопису Розсадника декоративних культур Мирослава Гуменюка.

24.06.2025.

 Намітив що маю зробити сьогодні.

Фото в каталог обробив. Деякі  застосував. Не всі. На скільки хватило натхнення. Та й то є непогано.

Почав дублювати новину з новими товарами в Фейсбуці. Поки що 4 товари. Хости. Які? Дивіться тут: https://www.facebook.com/profile.php?id=100003564036431 Хоча змін в каталозі сьогодні сталось дещо більше.

Обхід Розсадника ранішній даю більш вірне бачення ситуації.

 Догляд за череночником з раку й на протязі дня. Зволожував живці.

 Садив в контейнери що поменше, Д5, й 0.5л. вкорінені живці.

Дейція Пінк пом пом.

  

Сіянці магнолії Суланжа. Тепер в д5. Під різний бюджет ваших задумок по озелененню нашої України, через озеленення окремих локацій в ваших володіннях. Й це відняло чимало часу. Майже весь день й пішов на те.

Ще відремонтовано грядки з хостами в контейнерах 0.5л. 3 сорти. Білоокаймлена,

Голден тіара.

Ці ще були. Та закінчувались. Тепер знову не закінчаться деякий час. Й Ланцетолистну відновлено з нуля.

Обробив ягоди шовковиці до стану насіння. А його мізер… З порції шовковиці в приблизно 1 літр немає чим засіяти 1 посівний ящик.

Посіяв  1 посівний ящик насіння черешні. ЇЇ також з водою пустого відійшло більше ніж впало на дно. Та густенько вийшло.

Воду докачував.

Поливав. Сьогодні це теплиця №2. Грядки що перед нею. Посівне відділення. Мій город з гарбузами, квасолею, кабачками, кукурудзою, огірками.

Підготовлено й запаковано значну частину оплачених на сьогодні замовлень. Поїхали! Зустрічайте.

Нових замовлень за день прийшло ну зовсім мало. Та були. Платіть. А грошей немає… Упссс! А навіщо тоді робити було те замовлення?

 Зате з подяками не пусто. Були. Й такі, приємного змісту. Ой як вважливо отримати підтримку подякою. Гори готовий звернути.

Кухня. Кашоплов зварив. Крупи ячмінна, гречана, пшоняна, вівсяна. Курка, бекон. Цибуля, морква, черешки лопуха, молода зелень хмелю, кропиви, лілейника з морозилки. Квіти лілейника. Підкислив половиною чашки червоної смородини, блендером перебитих до рідкого стану. З пропорціями вгадав. Мені дуже навіть смакувало.

 Та в якийсь момент  захотілось  чимось той кашоплов здобрити. А саме збив шлангом пару пагонів часнику на грядці. Поряд виріс такий бур’ян, як щириця. Вже височенький. Та ще не здерев’янів.  Взяв ці 2 складники. А часник вже дерев’яний. В діло пішли лише стрілки, та листя. Покришив. Відварив. Смаку додав оцтом яблучним, й олією. Йодована сіль. Навіть смачненько!

А попити? Домашній трав’яний чай. Зі свіжих складників. Меліса лимонна, вербейник монетчатий, листя шовковиці, гінкго, бархату амурського. Підкислений сушеним глодом китайським.

 Зібрав ягоди шовковиці, що нападали на збірник ягід двохскатний з агроволокна розстеленого під деревом на опору. Майже 1.5 літри за 1 раз. Помив. Розфасував в 4 порції й заморозив.

В морозилці вже немає порційно заморожених відварених черешків лопуха. З’їв. Пішов садок. Нарвав пучок листя лопуха,скільки влазило в руку. Обірвав саме листя прямо там в садку. Воно гірчить. Не хочу. А от черешки помив. Покришив якнайдрібніше й відварив. Дегустація. УУУ! А вони вже не такі як весною. Дещо грубіші. Неприємно такі дрова їсти. Й що робити? А спробую покращити ситуацію. Порцію добренько перебив блендером в пюре. Йодована сіль. Сушений часник. Оцет яблучний. Олійка… О! Тепер це інша справа. Але на майбутнє за весни потрібно робити заготовки пагонів ріпяха на весь рік. Це мені урок.

 

25.6.2025.

Першим ділом для себе маю придумати, що робитиму сьогодні. Якось так в мене складається, що про що подумав, те й втілюю в життя. А про що, ні, то й ні. В Вас  не так?

Довго не міг вийти з хати. Нових замовлень було не багато. Та з ними мав вивести толк. Підтвердив. Про умови, яким саме й відповідають заявлені ціни, нагадав. Необхідні консультації надав. Більше часу пішло на остаточне вирішення питань з замовленнями, що довго без сповіщення про оплату. Пуста робота. За яку мені ніхто й ніколи не заплатить. Та маю її зробити. Зробив. Майже всі ті замовлення відхилені. Питання, дурне, як двері, а навіщо було їх робити?

Може не дуже прискіпливо та невеликим обходом видивився стан справ на зараз. Є питання з невідкладним втручанням.

 Деякі рослини пересаджені в ґрунт хлорозять. Цей чорнозем з признаками засоленості їм, схоже, не до вподоби. Реагую. Побігав з поливалкою.  Під кожну таку рослину вилив по 10 літрів розчину халату заліза домашнього приготування.

Розсаджував в контейнери 0.5л вкорінені живці. Сьогодні це Гортензія волотиста Ерлі сенсейшн,

Піраканта Ред кушион

Буддлея Блек найт

 Буддлея Флауер пауер

 

Докачав води в яму накопичувач.

 Поливав. Свою заливну грядку город, маточні заливні грядки з плодовими. За сховищем грядки що зі сходу розміщені й на самому сховищі водою залив ряд заливних грядок. Під шовковицю Шеллі влив гарненько води. В теплиці №1 все гарно по проливав.

Добавилось поділок хост в контейнерах 0.5л. Гіко крейг

В теплиці №2 зростає територія вільна від ящиків з рослинами. За рахунок їх прополки з одночасним ущільненням з перестановкою на місця раніше розпроданих. Й це добре. З’являється вільне місце під новоселів. А їх ще є, й є  що розсаджувати.

Кухня. Зварив собі крем  суп. А вийшло, мабуть, сказати потрібно, крем каш. Адже густуватим той крем суп вийшов. Суміш круп гречаних, ячмінних, пшоняних, вівсяних. Цибуля, морква, капуста, черешки лопуха. Курка, бекон. Підкислив перебитою в рідину смородиною червоною. Й вже в тарілку зверху дрібно покришеними зелень кропу, селери, фенхелю й квітів лілейника. Зверху й присолюю. Так моїм смаковим рецепторам менше тієї солі потрібно. Сіль йодована.

 Попити двічі готував домашній трав’яний чай. З свіже зібраного листя шовковиці, бархату, гінкго, вишні, ожини, та трав меліси, м’яти, вербейника монетчатого. Він же луговий чай. Один раз з підкисленням смородиною червоною. Інший раз, вишнею.

 Що сказати? Принтер, який я возив в ремонт помер остаточно. Схоже його ніхто й не ремонтував. Так. Заправили  тонером покійника. Взяли за це АЖ 600 гривень. А там якась дивна несправність. Як поворухаєш картриджем, папір вже не зажовує. От мені тим картриджем, за 600 гривень й поворухали, виходить. Пару копій, знову зажовує. А це вже безперервно… Купу паперу зіпсував. Й часу. Час дорожчий за будь що. Й математика. Яка таки підтверджує моє правило, НЕ РЕМОНТУВАТИ побутову техніку. Дорога 1300 гривень, «ремонт» 600 гривень. Яка це частка від ціни  нового принтера в сумі? Ще раз везти? То ще 1300… Й так раз з 10? Лохотронщики! Мені тут кажуть, звертайся з претензією. Навіщо? Є правило. «Не ремонтувати!»  Бо ніхто з тих «сервісів» чесно не ремонтує в наш час. Перевірив. В черговий вже раз. Правило робоче. Варто лише йому слідувати. Одна біда. Грошей на новий принтер поки ще не зароблено.

Оплатив на рік вперед за право продавати на Промі. Прийшлось правда позичати. Та то таке. Відпрацюю. Каталог обіцяє бути дуже цікавим в цей раз.

 

26.6.2025.

 План, чим варто зайнятись сьогодні для себе написав.

Погода з раку сонячна. Тож запрацювала ДСЕС. Додає електроенергію в загальний її споживаний баланс.

Обхід Розсадника зробив. Бачу.

 Зволожувати череночник розпочав з ранку. Й в день те робив.

 Вода. В ямі немає води. Докачав. Тепер є.

 Полив. Сьогодні поливав за теплицею №2. Маточники з борозниками, плющем вузьколистим. Дісталось деяким ліанам  біля арок. Й взагалі, куди міг дістати. Й лише потім полив саму теплицю №2. З її новоселами в контейнерах Д5 та 0.5л. Та полив грядки, що перед телицею.

 З поливайки  підживив комплесним добривом свої рослини на городі. Одна порція. Подивлюсь деньків декільтка, як реагують. Тоді буду далі підживлювати. А все інше лише полив.

 Садити в контейнери. Д5. 0.5л. живці, сіянці. Як запланував, так й вчинив. Посадив магнолію Лебнера в контейнери Д5 та 0.5л. Й це ще далеко не всю, що рясно так посходила в посівних ящиках. Та програма мінімум вже виконана.

Вкорінені живці буддлеї давила Шуга плюм.

 

Й експериментально, по 1 ящику кімнатні, що зараз в воді на вкорінення. Фікус Бенджаміна.

 

 Фікус бенгальський.

 Та аралія кімнатна.

Чому експериментально, бо вже є кореневі бугорки. Навіть початок росту коріння. Чи ще не зарано?  Побачу.

Воювати з хлорозом на маточниках в ґрунті. Повоював. Зробив розчин домашнього приготування хелату заліза, й полив ряд культур в ґрунті з признаками хлорозу.

 Полоти грядки з хостами маточними. Упссс! Не сьогодні. День закінчився раніше, ніж я міг зайнятись цією роботою.

Опори на ліани, + прополка, + мульчування тирсою.  Теж саме. Не встигаю. Розумію. Що потрібно зробити. Й знову день закінчився раніше, ніж руки змогли дійти до цієї роботи. Погано!

Тисячелистник зрізати, й розпочати його сушити. Встиг. Зробив.

Може ще щось з листя й трав? Ні. Точно не сьогодні. Лише помріяти.

Мотокоса. Чомусь не хотіла заводитись. Та упросив. Тож попрацював, до поки не закінчився бензин.  Й то добре. Маю прокошену доріжку до грядки з лілейником  «бабусиним». Збиратиму бутони й цвіт для застосування на кухні. Мені смакує. То чому ж не зменшити  тиск на бюджет, що витрачаю на покупні продукти харчування?

Кухня. Капуста тушкована. А до неї морква, цибуля, бекон, курятина. З пермакультурних овочів молода зелень щириці й лободи. Попередньо покришені й відварені окремо. Й залишки відварених черешків лопуха всипав в велику сковороду. Підкислив смородиною червоною. Маю такий ресурс. Тож гріх не застосовувати. Не пожалів олії. Спеції. Смачно! А постояла та капуста пару годин. Й всі складники обмінялись соками, то навіть дуже смачно.

Домашній трав’яний чай. Сьогодні запарив відразу в п’яти чашках. Листя шовковиці, винограду, вишні, смородини, малини, гінкго, бархату. Трави меліси, вербейника монетчатого. Й підкислив червоною смородиною блендером перетвореною на рідину.

 Собаці їсти зварив. Остудив, погодував.

Посилторг, ну дуже скромно. Така чудова погода. Рослини в контейнерах. Саме для літа. А з замовленнями не густо.  Видно людям не на часі.

 Пасусь прямо  в саду ягодами ірги, черешні, шовковиці, вишні. Літо!

 

27.6.2025.

Намітив що маю зробити сьогодні.

Зволожив череночник.

Прийшли сповіщення про ряд оплат замовлень. Тож спішу їх відразу й укомплектувати.

Упаковка. Турбів. Нова пошта. Відправка.

 На зворотному шляху в центрі Турбова зкупився. Продукти харчування. Аптека. Кості собаці.

Спостерігав виступ артистів просто неба. Гарно співають. Аж сльози навертаються. Я так розумію, збирали кошти  на нашу Перемогу. Не зміг пройти повз, не опустивши купюру в їх коробку. Молодці! Всі щось роблять для наближення нашої перемоги. Слава Україні! Слава українцям! Тож ми таки переможемо прокляту Підаруссію. Я це бачу. Я це знаю. Ціна правда висока. Ось в моїй рідній Уладівці знову похоронили нашого захисника. Сплатив він її, ту ціну, за ради нашої спільної перемоги своїм власним життям. Дорого? Як порахувати. Ворог мріє знищити нас всіх. Ото було б нам всім дорого, не перемогти.

 Вдома приготував собі обід. Проста українська страва. Свіжина. Пожарив бекон, та печінку з цибулею. Лише від себе, дещо покращивши рецепт  відкришивши в сковорідку зелені з свого городика.

 А далі сієста. От вбиває мене дорога.

Ближче до вечора спробував розходитись.

Зібрав ягоди шовковиці, що нападали на збірник ягід з агроволокна. Помив. Розфасував в пакетики. 4 порції заморозив на потім.

Зібрав врожай квітів лілейника. Мисочка їх вийшла середня. Заклав в сушарку. 1 решітка повна вщент.

Другою решіткою трава тисячелистника сушиться в мене. Гарна травка для домашніх трав’яних чаїв.

Й зварив ліниві вареники з тих квітів лілейника з кисломолочним сиром. А що? Смакує!

 Фотографував нові товари. Обробляв ті фотографії. Й добавляв з ними нові товари в каталог. Дублюючи в Фейсбуці інформацію про ті зміни. https://www.facebook.com/profile.php?id=100003564036431

Щось ніби силився пройти дощик. Та лише окремі цятки мокрі кожен раз оставляв на камінцях, якими вистелений двір перед хатою. Й то добре. Вологість повітря піднялась.

Зовсім небагато та покращилась ситуація в теплиці №2 з вільним місцем. За рахунок прополки залишків з ущільненням їх на місця розпроданого.

Посилторг. Нижче плінтуса. Пару замовлень в сотню + гривень. Й одна відмова. По зовсім придуркуватих причинах. Розказав людині чому саме в мене варто так купувати по заявленій технології. Різниця в ціні в рази. Та ви самі подивіться. Мої ціни, й що поряд в пропозиціях… Те дурне не6 змогло побачити свою перевагу. Відмовилось. А мені збиток. Адже вартість замовлення майже дорівнює вартості наданої консультації. От такі в мене смішні ціни. Що поговорити про них коштує як все замовлення. Час, це гроші. Міг чимось іншим зайнятись. За що заплатять. Та то таке. Другого разу вже в цього пана не буде. Десь. Так. Де поговорити про те що він купує значно дешевше, ніж сама вартість покупки. А в мене ні. Хіба заплатить за вкрадений в мене сьогодні час. Жартую.

Зовсім скромним видався день на досягнення. Зовсім.

 

28.6.2025.

З самого ранку остаточно визначився чим маю зайнятися сьогодні. Причому, коли це роблю письмово, тоді мені те краще заходить.

Довго не можу вийти з хати. Першим ділом кухня. Приготував собі поїсти. Овочеве рагу. Кабачок, морква, цибуля, капуста. Бекон, курка. Спеції. Олії не пошкодував. Підкислив червоною смородиною. Чудовим ресурсом володію. Червона смородина знаходить все нові й нові застосування в мене на кухні.

Попити приготував відразу 5 чашок домашнього трав’яного чаю. Скоріше листяного. Так. Беру листя шовковиці, бархату, гінкго, винограду, вишні. Валеріани, кровохльобки. Й тільки трави в тому чаї, це меліса, та вербейник монетчатий. Він же луговий чай. Підкислюю смородиною червоною, блендером перетвореною в рідину.

Ото, одного півлітрового стакана ягід червоної смородини мені вистачило підкислити овочеве рагу велику пательню, й 5 чашок трав’яного чаю. А так би чи я себе заставив  за добу спожити півлітра ягід червоної смородини? Питання провокативно риторичне, звісно ні. Й тут запрацювала теорія малих кроків. Кроків по максимально можливому віддаленню від споживання покупних продуктів з торгових мереж. Де частка від ціни, що отримує виробник, всього 5%. Переплачувати за сервіс 95% від ціни продукту, це за межами здорового глузду. Як на мою думку. А ви як рахуєте?

 Розвантажив сушарку. Відразу блендером перебивши сушені квіти лілейника в муку. З однієї решітки всього сантиметрів зо 3 в літровій банці тієї квіткової муки добавилось. Дорогий продукт. Стільки замороки, й от такий вихід. Але я того вартий. Не заставите сидіти на одних макаронах з кетчупом, й сосискою без м’яса. Як дехто за норму життя  для себе допускає. Уууууу….

Теж саме зробив з травою тисячелистника. Правда до стану муки не подрібнював. Лиш щоб було зручно завантажити в банку з кришкою на різьбі.

 Посидів за ноутбуком. Правив каталог. Не довго. Виявив, що Пром глючить. Останніх 2 товари при редагуванні втратили можливість видимості. Упссс! От такої! Написав в техпідтримку.

Прополов частину грядки з маточними рослинами за лавочкою. + мульчував тирсою прополоті рослини в контейнерах. + ставив опори для ліан. Прикре спостереження. З новоселів багато відпадів тут.

Розсаджував в контейнери 0.5л. живці фікуса Бенджаміна.

 Далі переключився на поливи. Спочатку з лійки садової ті рослини до яких тягнути шланг вважаю за недоцільне. Далі з шланга грядки, що за теплицями, перед теплицями, куди дотягнутись міг струменем води. Й через притінюючу сітку дещо вологи дісталось теплиці №1. Та посівному відділенню.

Збільшилось вільного місця в теплиці №2. За рахунок прополки минулорічних залишків з посліду3ючим їх ущільненім на місця розпроданих рослин.

Посилторг, повний нуль.

Ні. Не зовсім, а подяки то приходять, за недавно відправлені замовлення. Й одне зауваження. Що для прикладу, дехто фіксує рослини в коробці.  Я також!  За окрему плату. Умови хіба не читали? Як ви замовили, так я й зробив. Мені заробляти на сервісі куди цікавіше, ніж на самих рослинах. Платіть! Й буде вам сервіс. Буде потрібно, навчусь лізгінку танцювати. Хочете?!! Гуменюк, балерун. А що? Фреді Меркюрі скільки за концерт один отримував?

Зібрав шовковицю, що нападала кучненько, за рахунок зробленого мною під деревом шовковиці двохскатного збірника ягід. Заморозити вдалось в цей раз 6 порцій.

 Зібрав врожай квіток та бутонів лілейника. Заморозив 2 порції.

 Ще раз спробував редагувати каталог на Промі. Ні. Так й видимість товарів, що я був почав відновлювати в продажу, не відновилась. Техпідтримка мовчить. Написав ще. Прикра ситуація. Я й так не великої думки про той Пром. А  саме тут, в цей момент, коли саме сьогодні запрацювала оплата  за право працювати ще рік, й така відверта  лажа. Пром не перестає «стріляти собі в ногу».

 Нарвав 100 ягід вишні. Порція! Подрелював. Зварив з ними ліниві вареники, під домашній трав’яний чай. Та так можна «бідувати»!

 Не самим видатним цей день видався по здобутках. Та вже який є. Аби не гірше.

 Українці! Слава Ураїні! Поздоровляю всіх з Днем Конституції України. Україна є. Україна буде. Смерть проклятій Підаруссії! СМЕРТЬ! СМЕРТЬ! СМЕРТЬ! Ото як відьмак сказав, так і буде.

 

29.6.2025.

Планую що робитиму сьогодні.

З самого ранку не відпускає на двір з хати кухня. Готую собі поїсти. Крем суп з квітами лілейника. Це лише звучить так екзотично. А насправді, картопля, морква, цибуля, бекон, крупи ячмінна, гречана, вівсяка, пшоно. Дещиця олії, спецій. Присмачив злегка червоною смородиною. Й порція, заморожених зі вчора, квітів лілейника. Вони там як «бідний родич» в загальній масі. Але! Звучить  гордо. Крем-суп з квітів лілейника. Ну й вже до готового крем супу зверху в тарілку добавляю кожен раз дрібно порубану зелень селери, кропу, фенхелю, салату рукколи. Варене яєчко. Ложку кисломолочного сиру. В різних пропорціях кожен раз. Й в цей раз вгадав зі всім. Таки крем-суп, а не крем каш.

Попити готую відразу 5 чашок домашнього травного чаю. Меліса, вербейник монетчатий, валеріана, шовковиця, бархат, гінкго, смородина, малина, виноград, вишня. Підкислив смородиною червоною, перебитою блендером, в рідину.

Далі йду садити в контейнери вкорінені живці. В стиг пройтись за день по бересклету Сільвер квін.

Бересклету вузьколистому.

Бірючині Атровіренс, як доповнення неповного ящика. Ну, а як ящик доповнив. То ще й тачку доповнив ще  одним ящиком.

Садив би й ще. Та варто взятися за полив. Сьогодні повних 2 ями-накопичувача води використав на поливи. Й хватало б часу накачати третю.  Той третя яма води була б не лишньою. Сонце, вітер, сушать.

Розпочав полоти заливну грядку з маточними рослинами на сховищі. Це й прополка. Це мульчування тирсою прополотих контейнерів. Це встановлення опор на контейнерах з ліанами. А їх перед цим ще потрібно понарізати в саду з кущів чубушника. Тож процес не з швидких. Та добре що дійшли руки до цієї грядки.

Посилторг рекордно скромний. Ні. Вчора був рекорд. По нулях. Сьогодні є 2 замовлення. Правда перше пан сам зробив. Сам й відхилив. Й вірно зробив. Насіння посеред літа? Друге, пані довго не відповідала на дзвінки. Що по Вайберу, що по телефону. Додзвонився, таки під вечір. Підтвердив замовлення. Почула. Тепер думає з оплатою. До вечора так й не отримав сповіщення про оплату. Ну, думай. 3 доби, й допобачення. Може й справді хто продає де дешевше щеплені троянди за 75 гривень, як в мене.

Дещо збільшилося вільного місця в теплиці №2. Після прополки минулорічних залишків йде ущільнення на місця розпроданого. То навіть тепер видно що було щось зроблено. Гарненько так продано. Ну й звісно відпади були. Вони також місце свої звільнили під новоселів. Ця минула зима була екстремальною для рослин в контейнерах. +6, + 8 всю зиму. А під кінець  – 15,  – 18… Хто спав, той й не помітив. А хто  повірив теплу, й почав прокидатися, тому гаплик.

Зібрав врожай квітів лілейника. Заклав в сушарку сушитися.

Ще не смеркається. Тож встигаю заготовити сировину на домашній трав’яний чай для зими. Меліса, вербейник монетчатий, валеріана, вишня, смородина чорна, малина, виноград, бархат, шовковиця, кропива, гінкго. Це все молода зелень. Й поверх тієї зелені перебиті в рідину ягоди шовковиці, вишні, смородини червоної. Вимішав, щоб більш менш рівномірно зволожити  зелень соком ягід. Й в сушарку.

 Відварив курячі яйця. Вони як є відварені, всюди їх застосовую в своїх кулінарних рецептах.

 Робив до домашнього трав’яного чаю простий десерт. Розігрітий кисломолочний сир, й зерна соняха, гарбуза, чіа, кунжуту, льону, підсолоджені абрикосовим варенням, блендером перебиті в пасту. Так з висівковою булочкою гарно смакувів мені той десерт.

Такий собі видався день по результатах. Не самий продуктивний. Та в межах дії теорії малих кроків, що ведуть до успіху, то навіть нічогенько. Аби не гірше. Аби нам всім взяти, й знищити Підаруссію.

 

30.6.2025.

Щоб щось розпочати робити маю це в своїй голові придумати. Придумав. Веред!

Ну не на голодний же шлунок. Тому спочатку кухня. Хочу овочевого рагу. Приготував. В пательню налив олії. Накришив кабачків, капусти, моркви, цибулі, курячого м’яса, бекону. Підкислив страву половиною стакана півлітрового ягід червоної смородини. Й вгадав з її кількістю на цей об’єм. Спеції. Зараз поєдную чорний свіжо змелений перець, й молотий гіркий стручковий перець. Так краще смакує. + сушений часник.

Полпити собі запарив домашній трав’яний чай. З тієї суміші, що до цього моменту сушилась в електросушарці. Гарний букет смаків. Одне зауваження мало кисло солодкості. Мало дав ягід для цього в суміш.

 Розвантажив сушарку. Домашнього трав’яного чаю в цей раз вийшло більше двох баночок, десь мабуть 700 грамових.

З решінки сушаних квітів лілейника добавилось в банці ще декілька сантиметрів муки з квітів лілейника. Зима спитає. А я скажу, я стравався!

Ранок сонячний. Тож працює домашня сонячна електростанція.

Розсаджую в контейнери вкорінені живці. Сьогодні руки дійшли до бересклету Емеральд гаєті,

бірючини Грін діамонд,

фікуса бенгальського.

Накачав повну яму-накопичувач води.

Поливав. Теплиця №2. Й грядки, що перед нею.

Й буквально на останній грядці заливній з маточними рослинами не стало електрики в мережі. Нажаль налаштування в інверторі домашньої сонячної електростанції такі, що без підмішування електроенергії з мережі, вона також перестає генерувати свою електроенергію. Тож все. Антракт.

Подзвонив в РЕМ. Подав заявку на усунення несправності.

 Посилторг. Сьогодні дещо краще за повний нуль, як то було позавчора. Є декілька замовлень. Обробив їх. Підтвердив можливість виконання. Нагадав за умови, саме яким відповідають заявлені ціни. Всі інші забаганки хіба за окрему плату. Ні. Бажаючих платити лишні гроші не знайшлось. То й добре. Консультував по тонких моментах, де було потрібно. Й знову моя інформація зайшла людям. Й це добре. Мало продати щось. Важливо, щоб  з того був толк. Розсадник це не окремий острів. Це складова загального садівництва України. Буде в Україні толк. То й від того мені буде добре.

«Багатий», маю вже чим оплатити за право користуватись Інтернетом на місяць вперед. Тож відразу й оплатив.

Зняв показники за спожиту електроенергію, й вівів їх в власному кабінеті компанії постачальника електроенергії.

Ті декілька оплачених замовлень, що були на ранок, вже підготовлені, запаковані, й поїхали на Нову пошту, з попутною поїздкою до Турбова. Зустрічайте!

Зібрав нападавшої за день шовковиці. Перем’яв руками її в пакеті. Потім в мисці з водою ще раз спробував  ягоди шовковиці відділити від насіння блендером. Насіння тяжче за мякоть, тож має впасти на дно посудини. , Навіть за такої малої кількості насіння в ягодах шовковиці, як по одній зернинці на ягоду, хочу назбирати його для посіву мінімум в одному посівному ящик.

 Зібрав врожай квітів лілейника. Сушу їх в електросушарці.

Щоб ганяти електросушарку з однією заповненою решіткою не довелось, експерементую з сушінням ягід мухраків. Знаєте, що таке мухраки? Так в нас кажуть на аґрус, крижовник. Агрест. Як його тільки не називають. В чому експеримент? А в цей раз ягоди перед закладанням в сушарку блаширував в кип’ятку. На одну решітку. Й в кип’ятку з содою. Ще на одну решітку в сушарці. Вичитав, що так ще швидше мають усихатись. От й експерементую. Чи може краще порційно на зиму морозити? Й не морочити собі з цим питанням голови? А побачу по кінцевому результату. Одне вже зрозуміло. Маю на зиму заготовити всього вдосталь. Адже зимові ціни в торгових мережах на харчі захмарними будуть. «Нафіг нужно, скажем дружно»! Коли,  тільки руку протягни, й така кількість ресурсів весною, літом, восени, є доступними в межах домоволодіння.

 О! Вже пішли подяки за  минулу відправку. Дякую й вам! Нехай все росте, та радує всіх хто є, буде, поряд з вашим садом. Довгі, довгі роки. Садом, що є окрасою  нашої України. Яка є. Яка буде! А проклята Підаруссія згине в віках. Розвіється, як той дим з пожарищ, що вона в нас влаштовує. Тільки засмердить за нею! Мрійте! Мрії мають здатність матеріалізуватись. Я вірю!