Продовження часопису Розсадника декоративних культур Мирослава Гуменюка за Грудень 2024 року.

14.12.2014.

З ранку для себе складаю план дій на день. Допомагає. Особливо, якщо ще й в письмовій формі.

Нарізав живці. Та висаджував їх в череночні ящики. Для послідуючого вкорінення. На загал вийшло на дуже багато. Але головне не зупинятися. Думаю до весни зроблю чимало.

Кінчається вільне місце  в вкопаній теплиці. В більшій її кімнаті.  З перших 2 грядок я просто все лишнє перекладав подалі. Тепер  сьогодні все те лишнє пішло на двір. А це виявився гарний кусок роботи. Зате є ще 2 вільних різновеликих грядок

 Добув насіння сортових гібіскусів. Маю посіяти їх під зиму. Цікаво, якими кольорами потім зацвітуть. Ще чого доброго стану конюшівським селекціонером.

Підтвердив нові замовлення. Хто оплатив, тому вже комплектується. З під снігу це зробити не просто. Та наступна відправка десь з понеділка таки станеться. Якраз на чергове потепління. Що нам обіцяє прогноз погоди.

Кухня. Не голодую. Вичитав десь, що каша з гречки й пшона, це куди краще, ніж просто з гречки, чи пшона. Зварив. Й знову, з телятиною, цибулею та морквою. Я просто каші з однієї крупи собі не варю. Й все рівно. Не давитися ж нею. До каші ще щось має бути. Упссс. Зробив би салат. Та капуста в холодильнику закінчилась. Йти в сховище не хочу. То зробив соус до каші. Щось на зразок майонезу. Тільки багатший. 2 варених яйця курячих, оцет яблучний, вода, олія, сіль, гірчиця, зелений кріп та молоде листя хрону. Блендером вжжжиик. Й готово! От лише листя хрону не потрібно було добавляти. Геть перебило аромат кропу. Та то дрібниці. Зате сумарна користь від кропу + листя хрону куди більша. Й дійсно. Було не тільки смачно. Але й з часом мій організм засвідчив, що в цей раз я вгадав.

А попити? Розчинний цикорій. От лише до нього нічого немає. Булочки закінчились висівкові. В 10 хвилин замішав тісто на кислому молоці з меленими в муку сушеними грушками, гарбуза, та зізіфусу. Зварив галушки здобні. Й тут вгадав. Смачно! Тож «нічого немає», це ще не значить, що нічого немає.

 Собаці їсти зварив.

Котельня вдень прогріла теплоакумулятори хатні на ніч.

15.12.2024.

Запланував першочерговість робіт на сьогодні.

Каталог має вкрай блідий вигляд. Бо багато чого вже є розпродане. То ж першочерговим є відновити асортимент. Тим й займаюсь. Нарізаю живці сортових гібіскусів. Вимочую в протруювачі. Висаджую в череночні ящики. Роблю з них за допомогою дуг з прутів та сміттєвих 60 літрових блакитних пакетів міні теплички. Й розставлю їх на вільне місці в вкопаній теплиці. Ведучи облік зробленого.

Працював в Інтернеті. Правив каталог на Агробізі. Рекламував  Розсадник в садівничих групах в Фейсбуці. Не багато. Але, як то кажуть, відмітився.

Реагую на нові замовлення. Підтвердив. Надав необхідні консультації. Часто з метою окреслити межі взятих на себе зобов’язань. Яким відповідають заявлені ціни. Бо декого пре. За 25 гривень купують, а бажання отримати послуг на кільканадцять тисяч. Ніби порозумілись.

Оплачені замовлення вже в процесі виконання. Й засніжені грядки, ну майже не перепона. По пару культурам таки блуд взяв. Знаю, що є. А де, не пам’ятаю. Й табличок не бачу на високих стовпчиках. Хоча мали ж бути. Прийшлось передомовлятись на рівноцінну заміну.

Засніжені промерзлі контейнери з рослинами по виконаних замовленнях перенесені в котельню. Й там в теплі вони втрачаю надлишок вологи. Тож сезону продажів до поки немає перешкод.

Куховарив. Основна страва сьогодні, це овочеве рагу з телятиною. Помідори, кабачки, баклажани, капуста, цибуля, морква, яблуко, гарбуз. Гарно протушені на олії. Посолив. Поперчив. Так можна бідувати. Й не маловажно, все по літніх, чи осінніх цінах заготовлене. А навіщо маючи морозильну камеру, й можливість купити помідори в сезон по 10 гривень за кілограм, зараз їх купувати по… По чому сьогодні помідори в гастрономі свіженькі? Та вже давно дорожче за 100 гривень за кілограм. Десь коло двохсот мабуть їх ціна теперішня. Й тоді я купив відразу багато й попутно. А сьогодні потрібно було б на це овочеве рагу їх купувати  персонально, за ними з’їздивши, в Турбів. 12 кілометрів, туди. 12 кілометрів назад. А немає дурних!

 А на десерт що маю сьогодні? Аналог крему нутели. Й знову про ціни. Не полінувався, зайшов на Пром. Нутела, купити. Ви головою вдарились? Що це за фасування? 15 грамів… Та ні. Це якийсь сюрр. Далі. 25 грамів, за 65 гривень. Це одна столова ложка не повна  в них коштує 65 гривень? Швидко схуднеш! Почекайте! Я зараз. Набав десяток грецьких горіхів. 12. Беру кожен раз на 2 більше, а якщо попаде зіпсований, щоб потім за одним не бігати. В чашу блендера добавив по гарній пучці сушини грушок, гарбуза, зізіфусу. Залив підсметаням. Посипав щедренько порошком какао. Взбив все блендером до рідкого стану. Ну точно не нутела. Рідковатим вийшло. Реагую. Сипнув гарну пучку насіння льону. Воно як змелене, лишню вологу зв’язує в желе. Ще попрацював блендером. Й о диво! Консистенція 1 в 1 з тією нутелою. Й на смак не гірше. Й там тих столових ложок зо 6 буде, з великим чубом. Не менше, точно. Я за раз й не з’їм. Завжди ділю таку порцію  щонайменше на 2 рази. Та той гастроном хоч кого без штанів залишить, щоб там смаколики кожен раз купувати. Навіщо? Статусами мірятись, то мій статус завжди буде більший. Бо все своє. Без замінників шкідливих. Хтось бачив, що в ту нутелу кладуть, щоб бажаної ваги набрати? Навіть не хочу знати. Не розказуйте. Бо прищами обсипить від одної звістки.

Новини. Хтось вже з мене здається сьогодні жартував. Тебе, видно, СБУ слухає. Чому? Та як ти радив, вже так й роблять. Пішли під укіс ворожі потяги… То це добре. Нехай їх лишень буде більше. А те СБУ не чуло, що я радив вздовж кордону виставити не менше сорока пунктів запуску дронів. Й розсікати ними на німецький хрест всі мережі електричні, залізничні, трубопровідні в проклятій Підаруссії… Нехай Підаруссія водночас стане паралізована. Відразу в Хуйла виникне «геніальна» думка, озвучити як про офігенну, ніби це його власну гуманну ініціативу, про жест доброї волі. Коли покидає все на лінії фронту, й без навіть зброї повтікає по домівках своїх, тоді його гниле військо. Як підслуховуєте, то вже й дослухайтесь. Я без потреби лишнього не пораджу.

16.12.2024.

Визначив для себе, що робитиму.

Й знову, головним напрямком прикладення зусиль є розмноження тих рослин, що вже, або є продані, або ще ніколи в каталозі не були. Тож нарізаю живці. Частково висадив в ящики. Й розкладаю їх в вкопаній теплиці. Вже й почав закладати третю грядку. Та ящики з піском, заготовлені раніше, закінчились. А день ще в розпалі. Ріжу по сортах гібіскуси. Кожен сорт в окреме відерце + бірка з назвою. + зверху побільше снігу. Незважаючи на потепління маю де його набирати.

Все що з нових замовлень оплатили на цей момент часу, вже запаковане й поїхало на Нову пошту. Зустрічайте.

Котельня не дає  мерзнути. В хаті тепло, та вода в бойлері гаряча.

Окрім планового відімкнення електрики сьогодні біло й аварійне. Вітер свіжий. Десь й коротнуло. Дзвонив в РЕМ. Вони на той момент часу вже про то знали. Судячи з фальш старту, пошкодження на лінії було не одне. Та до вечора відремонтували. То і добре. Молодці. Взагалі наші енергетики великі молодці. Кожен раз реанімувати електромережі після таких вражень, нанесених ворогом, це дорогого вартує.

Не даю голодувати песику.

 Не голодую й сам. На цей раз зварив кашу ячмінно-пшоняну. З телятиною, цибулею та морквою. Експеримент така подвійна каша. Відразу налякав. Ячмінна крупа вже давно звалилась, а пшоно як камінчики. Та потомив на найменшій потужності. Й все вирівнялось. Доволі нічогенька каша вийшла. Надіюсь вдвічі корисніше таку кашу їсти. Ніж коли окремо варити, раз ячмінну, а раз пшоняну.

 А до каші накришив салату. Майже стандарт. Помідори, капуста синя, цибуля, морква, гарбуз, яблуко, кріп. Посолив. Оцту яблучного й олії додав. Вже й можна їсти.

 А десерт сьогодні самий лінивий. Грецькі горіхи, зерно льону, та соняха підсмаженого, + кисле молоко. Блендером все перебите до стану однорідного густого крему. Й не помилився. Домінував смак підсмажених зернят. Що мені подобається.

Читав подяки. Приємно! Надихає на краще. Дякую і Вам! Нехай все росте та радує Вас, та оточуючих.

17.12.2024.

Розписав собі що маю зробити за день. Вже не раз помічаю, що саме писати собі план на день мене дисциплінує куди краще, ніж просто помріяти.

Від вчорашнього снігування живців зосталась лише згадка.

 Тож першим ділом були підготовлені нові череночні ящики з піском.

І все ж спочатку різав живці. Дуже захотілося фізично завершити етап підготовки до вкорінення колекції сирійських гібіскусів. Закінчив. Нарізавши за ними на живці прирости на каріоптерисі Вайт сюрпрайз.

 Далі в темпі розсадив все до того нарізану по ящиках. Вкутав плівкою в у вигляді міні тепличок. Й розмістив їх в вкопаній теплиці. Вже на її третій грядці. Критикую себе за над повільну роботу, а незважаючи на те, картина вимальовується все кращою. Й це лише минула перша половина грудня. Ось вона теорія малих кроків  на одному конкретному прикладі.

Й де виходив неповний ящик основної культури з живцями, дорізав культуру ущільнювач. В мене сьогодні це бересклети Форчуна.

Були нові замовлення. Мало їх тепер. Хоча погода просто суперова, як для календарного грудня. Від снігу не залишилось й сліду. Земля копається. То чого сидимо без діла? Кого чекаємо? Ну ви почекайте. Подумайте. А я працюю з тими, хто в темі. Підтвердив нові замовлення. Проконсультував. Оплачені замовлення роздрукував. До 31 грудня, маємо діючий сезон «Осінь 2024». Бо погода то в нас все ще осіння.

Піролізний водогрійний котел все ще спалює дрова заготовлені в минулому році. До куплений в цьому році ще не дійшли. То це добре.

 Кухня. Моя уяви понесла мене в сторону риби. Я дуже мало їм риба. Не бачу в ній самостійної страви, здатної прогодувати. Так. Як якийсь вибрик уяви, тимчасова забаганка, то спробую. А як за радянського союзу, вівторок та четвер рибні дні, це не про мене. А чи це добре? Рибка ж корисна. От й вирішив з’єднати традиційні страви мої з рибою. Зробив салат на зразок оселедця під шубою. Лише куплену морожену скумбрію не засолював, а просто відварив. Було б навіть дуже чудово. Та вже вдруге в цьому році купую морожену скумбрію вочевидь перетриману в тому морозильнику понад всякі притомні терміни зберігання. ЇЇ жир дещо був окислений. Але, «купили хрону, потрібно їсти». З’їв. Тим більше, що шуба з овочів той присмак % на 90 вкрила від моїх смакових рецепторів. Та на майбутнє зарікаюсь купувати щось рибне морське в гастрономах. Що, мало риби плаває в довколишніх водоймах? Придумав таке.

Й ввечері на десерт змолов разом грецькі горіхи, насіння смажене соняха, льону, яблуко, сушені гарбузу та грушу з какао та в кислому молоці. До висівкової булочки з в міру гарячим розчинним цикорієм. Оце моє! Це не про смак «іржавого» оселедця.

  Ну й в Фейсбуці мене зачепив рецепт пампушок на сковороді. Так відразу й спробував його повторити. Нічогенько. Як буду без хліба, знатиму як то перечекати. Але готувати їх собі регулярно, то навряд чи.

Й собака в мене не голодує. Зварив поїсти й йому. Остудив. Погодував. Й знову додатковим компонентом були змелені на блендері овочеві відходи. Ну й що він собака, а вітамінів собаці хіба не потрібно зимою їсти?

 Й вишенькою на торі чергова подяка від задоволеного покупця. І Вам дякую. Нехай все росте всім на радість.

18.12.2024.

Плани на день собі склав.

Працюю над заповненням череночними ящиками з живцями, що мають вкоренитися вкопаної теплиці. Темп такий собі. Але справа рухається в вірному напрямку.

Погода просто суперова для пересадки рослин. Та нажаль нових замовлень надходить вкрай мало. Опрацьовую які є. Підтвердив. Надав необхідну консультацію. А 50 на 50. Хтось відразу й оплатив. А хтось починає дуркувати. Якісь додаткові умови… Стоп! Стоп! Стоп! Ви купили в ІМС. Інтернет магазині САМООБСЛУГОВУВАННЯ. Зостається лише оплатити й посилка поїде на протязі 7 – 10 днів, чи навіть раніше. Як станеться потреба в позаплановій поїздці до Турбова. Та ні. Так і пре залучати мене в процес продаж особисто, тоді це ще + 800 гривень за кожну годину моєї праці зверх достатнього й необхідного для виконання замовлення, ВЖЕ включеного в ціну товару. Погоджуйтесь доплатити, й почну. АГА! Запустити мене «на орбіту» бажання не зникає. А платити за те не з’являється. Дивні. Я не безробітний. З 1000 товарів адекватні покупці розкупили в мене на якийсь момент часу біля 700 найменувань. Зусиллям розуму, волі, наполегливою працею відновив асортимент до 707ми. До 1000 найменувань й +, це пахати, й пахати. А ви мене відволікаєте на дурню повну. Самі. Все самі! Аж до відвідин Розсадника. Власне от тоді й усвідомиться ціна питання. Таксі сюди, таксі назад… Я не дешевший. Не варто економити. Запрошую!

Це останні дні якісь магнітні бурі? Пан зробив замовлення. Саме в похолодання. Пообіцяв йому сповістити про відправку. Хоча вже ЦЕ, перебір. НІ! Я САМ СКАЖУ КОЛИ ВІДПРАВЛЯТИ!!! Ну, ну. Покеруй. Й покерував. Та з заторможеною реакцією на обставини. Й звісно  без врахування поточних справ на Розсаднику. Машина вже  поїхала з посилками, а він лише тепер  дає відмашку. Відправляйте! Й то терміново! А терміново вже не вийде. Читайте умови.  З моменту подачі замовлення на виконання замовлення гарантовано буде відправлене в межах 7 – 10 днів. Це якщо не виникне потреби в позаплановій поїздці до Турбова. Ой що тут почалось. Істерика. Образи. Так і тягне попросити повернути оплату. Та немає чим повертати її. Тому звернув увагу на те виключення з правила. «Якщо»…

А тим часом оплачені замовлення комплектуються. Й схоже пану поталанило. Виникла потреба таки в поїздці в Турбів. Ну й мені поталанило. Неадекват повний. З ним тільки зайди. Стільки гімна накидає шуфлею на вентилятор, що радий не будеш.

Кухня. Приготував собі овочеве рагу та десерт горіхово-зерновий.

Собаці їсти зварив.

19.12.2024.

Мої плани корегують обставини. Помер Артем. Він останні роки тут не жив. Вибрав самостійне життя. Та воно йому на користь вочевидь не пішло. Як в тій пісні. «Тот был умней, кто свой огонь сберёг
Он обогреть других уже не мог
Но без потерь дожил до тёплых дней

А ты был не прав, ты всё спалил за час
И через час большой огонь угас…»

Сумно. Дуже сумно. Десь відчуваю себе винним. Не зміг привити думки, що Розсадник понад усе.  А з ним й особисте майбутнє. Й задоволення від улюбленої справи, праці, є найвищою нагородою якій немає повноцінної заміни. Тому не варто шукати чогось іншого. «За забором травка зеленее, це лише часто небезпечна оптична й психологічна ілюзія. Хтоб наперед знав, що настільки небезпечна. Але сталося що вже сталося. Світ кривих дзеркал, та подвійної моралі, виманив хлопця, й визначив його долю.

Тож й виникли обставини для позапланової відправки ваших замовлень. Зустрічайте. №№ ТТНок сповістив.

Кухня. Сьогодні собі зварив гречано-пшоняну кашу з м’ясом індика, цибулею та моквою. + салат з помідор, синьої капусти, цибулі, моркви, яблука, гарбуза, кропу, вареного яйця. На десерт, десерт. З грецького горіха, насіння льону, соняха смаженого, сушених грушок, гарбуза, зізіфусу, какао, на кислому молоці.

20.12.2014.

 Похоронили Артема. Пом’янули.

Підтвердив нові замовлення. Надав необхідні консультації. Оплачені замовлення роздрукував. Скоро поїдуть. Погода для пересадки, перевалки просто чудова.

21.12.2024.

 План собі на день склав.

 Огляд новин з Інтернету розпочинає мій робочий день. Й на протязі дня не раз  засідаю до ноутбука. Й не дарма. Були нові замовлення. Підтвердив. Надав необхідні консультації. Нажаль не всі дочитуються й дослухаються до моїх обов’язкових умов. Саме яким відповідають заявлені ціни. Щось хочеться такого, не реального. А платити хто буде? Я одній пані порахував. Не припомню вже. Чи то за замовлення, як вона захотіла. Чи за окремий товар. А за 17000 гривень забаганка потягнула. Й це теоретично. Бо таких мрійників хоча б 10 потрібно знайти, щоб формула запрацювала. А ще краще 100. Та дурних нема! Хто ж собі ворог? Тож тільки віртуально 17000. Але для наглядності й того достатньо. А поки що позначка в відгуках, як неблагонадійний. + борг за консультацію в 180 гривень. Це щоб навіть якщо я пом’якну, й наступного разу дозволю зробити замовлення, то сам недопокупець відмовиться з боргом його оплачувати.

 Оплачені замовлення роздрукував.

Подяками набрався натхнення на перевершити самого себе в минулих роках. Прямо пре!

Посіяв насіння гібіскусу. Сортову суміш в посівні ящики. Мені вже цікаво. Якими квітами те все зацвіте. Чи буде варте уваги? Щоб вивести в окремий сорт. А посівів не мало вийшло. Аж 4 посівних ящики. Й то густенько.

Різав живці й садив в ящики. Проміжний результат, є перших 100!

Почав знімати кіно про Розсадник. Та розряджена батарея не дала завершити ту роботу. А далі стало швидко смеркатися.

Котельня. Не з самого ранку почав працювати піролізний водогрійний котел. Та на вечір в хаті тепло, й гаряча вода в бойлері є.

Було в планах зробити й більше. Та мене хватило лише на те що встиг.

22.12.2024.

План на день.

Проснувся раніше. Маю час на кухню. Собі приготував овочеве рагу з телятиною. З помідор, баклажанів, кабачків, моркви, капусти, цибулі, яблука, айви, гарбуза, молодого листя хрону.

 Собаці їсти зварив. Кістка, шкіра, свинячі. Пшенична крупа, змелені овочеві кухонні відходи. Ситний, наваристий, й корисний куліш вийшов.

Переробив терміново одну гарбузу з першими признаками псування. Почистив від твердої шкірки. Перетер на терці. Розфасував порційно й заморозив. А, 13 порцій собі. Й дві собаці. Непогано вийшло, як для гарбузки менше середніх розмірів.

Почв нарізати живці для подальшого вкорінення. Що нарізав, обробив фунгіцидом протруйником. Й висадив в череночні ящики. Запакував в плівкові міні теплички й відніс в теплицю вкопану до весни зберігатись. Але сьогодні це лише 2 ящики пухиреплідники Літл Девіл. Й все. Моє самопочуття працювати більше мені не дозволило. Ну ні, так ні.

Довідзняти кіно я вже бажання не мав.

Подивитися до насіння бузку амурського й посіяти його навіть не намагався.

Відмити від піску й посіяти в посівні ящики насіння піону деревовидного, за стратифікованого рік тому назад, так і залишається планом на майбутнє.

 Подивився сповіщення з Інтернету. А там лише одне мікроскопічне замовлення. Й те дурне якесь. Я навіть в умовах оплати на сайтах не надав способу оплати, післяплата. А пані пре по копаному. А Я БАЖАЮ ПІСЛЯПЛАТУ!!! То видаліть замовлення, тай купіть там де той спосіб продажу надають. Я тут до чого? Ось же умови: https://miroslav.com.ua/ua/about_us Де там ви прочитали про післяплату? Не знайшли? Тоді відмовляйтесь від замовлення й гайда гуляти по базару.  А воно, бідося, в школі не вчилося видно. А як?!! Розтлумачив як. Час іде. Реакції нуль. Й мені сьогодні не до того.

 Ще по Вайберу ціле кіно прийшло. Одній пакі Нова пошта так дещо злегка, поставила в позу раком її рослинки в контейнерах Д5 в коробці, яку підрядилася довезти без найменших пошкоджень. Та власне так і є. Те що видно з того кіно, не вказує на якісь руйнування. Просто раком стоять  її контейнери. Ото й все. А текст що супроводжує відео прямо мене з гімном змішує. Відписав: Вітаю. Дуже прикро, що превізник недбало віднісся до своєї роботи. Якби написали претензію Новій пошті, може отримали б стаховку та поверненя коштів за дорогу. А ще більш прикро, що ви це мені прислали. Ніби ж не перший раз купуєте. Погодились на мої умови: https://miroslav.com.ua/ua/about_us Що сказати?  Наступного  разу, або замовляйте інше пакування в мене, й доплачуйте за те. Або ЩЕ КРАЩЕ купуйте там  де пакують інакше, з вже включеною в ціну за ту послугу.

Отримав відповідь: Дякую за відповідь.більш я вас не потурбую. Всього вам найкращого та гарних замовників.

Оце дякую за побажання. Бо в тих же умовах я чітко й ясно всім заявив: Важливо! Перед тим як оплатити своє замовлення прошу ще раз прочитати, та підтвердити сповіщенням по Вайберу на № +38(096)301-75-59, чи на Вацап або Телеграм за № +380 (67) 727-91-77 згоду з нашими  обов’язковими умовами, лише на яких ми маємо змогу виконати Ваше замовлення, без Вашої безпосередньої участі на розсаднику. Що в значній мірі зможе запобігти будь яким непорозумінням між покупцем та продавцем. Обов’язкові умови в повному обсязі опубліковані тут: https://www.miroslav.vn.ua/contacts.php  згідно і в межах яких Розсадник бере відповідальніть на виконання Вашого замовлення. Щоб спрорстити Вам завдання, самі осовні положення  повторюю на цій сторінці… Й серед яких я ось такий пункт: Якщо Вам не підходить хочаб одна з умов, рекомендую відмовитись від заочної покупки, та запрошую відвідати Розсадник, щоб мати змогу відібрати цікаві Вам рослини власноруч.  А про мою відповідальність за межами Розсадника в умовах написав так:  5. Питомник гарантирует поставку жизнеспособного посадочного материала в количествах указанных в оплаченом заказе. Но ответственности за хранение у покупателя, культивацию на территории покупателя и всех возможных изменений качества и количества в худшую сторону, произошедших после отгрузки с территории питомника на себя не берет.  Ущерб, возникший из-за возможных повреждений, или утери саженцев в пути, никоим образом не может быть взыскан с поставщика ни деньгами, ни заменой саженцев. В связи с тем, что я оказываю только содействие в доставке, а не произвожу доставку самостоятельно. И контроль за пределами питомника мной невозможен. Другими словами, все мыслимые и немыслимые риски с момента отправки заказа при заочных покупках всецело ложаться на покупателя.

_{То про що зараз мова в тому кіно?}

 _{Поганим видався день.}

_23.12.2024.

_{Пишу що робитиму сьогодні.}

_{Дещо більше, ніж за останні дні, таки нарізав живців для подальшого вкорінення.  Третя грядка в вкопаній теплиці все більше заповнюється череночними ящиками. Це добре. Бо руки сверблять вже взятися за зимове щеплення. А незавершена робота того розпочати, ніби як не дає.}

_{Опрацьовую нові замовлення. Ну, дуже туго з ними. Але є. Підтвердив. Проконсультував. Оплачені роздрукував.}

 _{Кухня. Зварив собі гречано-пшоняну кашку з телятиною, цибулею та морквою. На десерт , десерт. Грецькі горіхи, насіння льону та соняха. Яблуко. Сушені гарбуз та груша. З кислим молоком та корицею, перемелені блендером до стану крему. (Зауваження. Ніколи не купую мелену корицю. Лише в паличках. Там де є можливість обманути покупця, його з вірогідністю в 100% обов’язково обманюють. Тож в меленій кориці саме менше, власне самої кориці). До висівкових булочок, з в міру гарячим розчинним цикорієм гарно пасує цей простий десерт. Вже забув, коли останній раз  купував собі щось виготовлене на кондитерській фабриці. А для чого?}

_24.12.2024.

_{Намітив собі роботу на сьогодні.}

_{Звісно, й по часу, й по пріоритету першим, це огляд новин з Інтернету. Нові замовлення? Є. Та  в вкрай малій кількості. Ну є, що є. Підтвердив. Надав необхідну консультацію. Одне вже й оплатили. Були спроби купити по телефону. Відговорив. Вам то буде за дорого. Купуйте через сайт. Час пройшов. Замовлення немає. То й добре що відговорив. Точніше, добре, що сам не погодився на таку пропозицію. Від статистики не відгородишся. Не всі хто каже що купить, потім купують. А з цього росте ціна. І якщо це ІМС, то байдуже. Самі собі подивилися каталог. Прочитали умови. Самі прийняли рішення, що то не ваше. Й самі гуляєте городами далі. Чужими вже… Й мене не наймали переводчиком. Сліпих, через дорогу.  А якщо це ручні продажі, то ні. Вже так не вийде. Всякий час потрачений  мною, навіть на невдалі спроби щось продати, мені має бути оплачений. Вже тими, хто таки купив.}

_{Частину раніше оплачених замовлень підготовлено й відправлено сьогодні. №№ ТТНок сповістив. Зустрічайте!}

_{Нарізав живці та висаджував в череночні ящики. Не багато. А власне більше й немає куди. Закінчилась чергова партія  нових череночних ящиків.}

 _{Скромний вийшов день по  кінцевих результатах. Але вже який є.}

_{Може я більшого досягнув не в реальному матеріальному світі сьогодні. А в віртуальному. Бо таки щось собі тай розмірковував. Аналізував. Зарано робити остаточні висновки. Як то кажуть, з кожною новою думкою потрібно переспати.}

_{26.12.2024. та 27.12.2024. Натхнення писати  часопис тимчасово  зникло.}